В ISW пояснили сигнали Путіна про готовність «заморозити» війну

Джерело: ISW

Аналітики Інституту вивчення війни проаналізували статтю New York Times про те, що Володимир Путін використовує зворотні канали та посередників для демонстрації зацікавленості в припиненні вогню, попри нещодавні публічні заяви російського лідера про протилежне.

Зокрема, у виданні розповіли, що західні офіційні особи з вересня 2023 року фіксували нові сигнали через зворотні канали про те, що Путін зацікавлений у “замороженні війни”. При цьому вони попередили, що ці зворотні канали можуть бути “невірним напрямком Кремля” і можуть не відображати “справжнє бажання” вести переговори.

Так, у виданні навели низку можливих мотивів Путіна для його, як зазначається, інтересу до припинення вогню: майбутні президентські вибори в Росії в березні 2024 року, бажання “залишити свої варіанти відкритими” щодо розв’язання війни та скористатися передбачуваним зменшенням підтримки України Заходом, а також “відволікання” війни Ізраїлю та ХАМАС.

За словами експертів, всі ці мотиви відображають тимчасові причини, чому Путін може домагатися тимчасового припинення вогню, що принесе користь Росії, давши їй час підготуватися до відновлення агресії проти України.

При цьому вказано, що публічна риторика Путіна, який нещодавно підтвердив максималістські цілі Росії, рівнозначні повній капітуляції України та Заходу, суперечить повідомленням про бажання диктатора “проголосити перемогу та рухатися далі”.

“Час, коли Путін повідомляє про зацікавленість у припиненні вогню, більше відповідає постійним зусиллям Росії відкласти та перешкодити подальшій військовій допомозі Заходу Україні, ніж серйозній зацікавленості у припиненні війни, крім повної перемоги Росії”, – йдеться в огляді.

Як зазначається, ISW вже фіксував подібні спроби Кремля ввести в оману західних політиків, щоб вони чинили тиск на Україну для початку переговорів з Росією взимку 2022-2023 років, і фактично переорієнтували увагу Заходу на гіпотетичні переговори, а не на те, щоб Україна мала достатньо матеріальних засобів перед весняно-літнім контрнаступом.

“Кремль, ймовірно, використовує зворотні канали, щоб досягти подібного ефекту серед західних дебатів щодо подальшої військової допомоги Україні”, – резюмували аналітики.

Унаслідок нічної масованої російської атаки по Києву наразі підтверджено загибель 8 людей, серед яких шестирічний хлопчик. Постраждали 135 людей, серед них — 12 дітей.

У ніч на 31 липня внаслідок масованої російської атаки на Київ пошкоджено виробничі приміщення Національної кіностудії імені Олександра Довженка.

Унаслідок нічної масованої російської атаки по Києву загинули 8 людей, ще 124 отримали поранення.

У Києві рятувальники ДСНС дістали чоловіка з-під завалів зруйнованого під’їзду. Понад три години вони підтримували з ним голосовий контакт.

У результаті ранкового ракетного удару по Києву 31 липня було пошкоджено головну мечеть Духовного управління мусульман України “Умма” та будівлю Ісламського культурного центру. Обійшлося без жертв.