В Італії засудили 32 людей у справі про загибель 43 осіб через обвал мосту Моранді

Джерело: The Guardian.

Суд у Генуї визнав винними 32 людей у справі про обвал мосту Моранді у 2018 році. Унаслідок однієї з найтяжчих інфраструктурних катастроф у сучасній історії Італії загинули 43 людини. Найбільший строк отримав колишній керівник оператора автомагістралей Autostrade per l’Italia Джованні Кастеллуччі. Його засудили до 12 років ув’язнення.

Варто зазначити, що Кастеллуччі судили разом із десятками інших фігурантів. У день трагедії 50-метрова секція мосту обвалилася під час літньої зливи, а автомобілі впали на склади та русло річки під естакадою.

Суд визнав колишнього топменеджера причетним до численних випадків ненавмисного вбивства через недбалість. Його адвокати вже заявили, що оскаржуватимуть вирок. Вони наполягають, що на посаді гендиректора Кастеллуччі покладався на провідних інженерів Італії, а саме рішення назвали “поразкою для правди”.

Засідання відбувалося у переповненій залі, де були близько 400 родичів загиблих, адвокатів, журналістів і представників громадськості. Коли суддя зачитував вироки, у залі стояла тиша. Деякі родичі жертв плакали й обіймалися після оголошення рішення.

“Нам потрібно краще зрозуміти рішення суду; у справі фігурує велика кількість обвинувачених”, – сказала речниця родичів загиблих Егле Поссетті, яка втратила в катастрофі сестру, зятя та двох племінників.

Усі обвинувачені заперечували провину. Загалом 32 людей отримали вироки від одного року і 11 місяців до 12 років ув’язнення. Інших виправдали або ж окремі менш тяжкі обвинувачення втратили чинність через строки давності.

Процес став не лише спробою встановити відповідальність за загибель людей, а й випробуванням для італійської судової системи, яку часто критикують за повільність.

Обвал 51-річного мосту шокував Італію та загострив питання безпеки старої інфраструктури. Прокуратура стверджувала, що катастрофі передували роки недостатнього обслуговування, проігноровані сигнали небезпеки та затримки з ремонтними роботами. За версією обвинувачення, необхідні роботи відкладали, тоді як оператор автомагістралей продовжував отримувати та розподіляти прибутки.

Захист відкидав ці аргументи. Адвокати заявляли, що міст обвалився через критичний недолік у початковому проєкті, зокрема через руйнування одного з вантових елементів, і що жодна програма технічного обслуговування не змогла б запобігти трагедії. Після вироку адвокати Кастеллуччі заявили, що масштаб трагедії не має підміняти принцип індивідуальної відповідальності.

“Страждання, спричинені трагедією в Генуї, є величезними й заслуговують на повагу. Але тяжкість події вимагає, щоб правосуддя ґрунтувалося на індивідуальній відповідальності, а не на пошуку цапа-відбувайла”, – заявили вони.

Катастрофа також спричинила політичну боротьбу за контроль над мережею італійських автомагістралей. У підсумку родина Бенеттонів відмовилася від контрольної частки в Autostrade per l’Italia.

Залишки мосту Моранді демонтували. На його місці збудували новий міст Генуя Сан-Джорджо за проєктом архітектора Ренцо Піано, уродженця Генуї, який подарував місту свою розробку. Новий міст відкрили у серпні 2020 року.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.