В Італії засудили 32 людей у справі про загибель 43 осіб через обвал мосту Моранді

Джерело: The Guardian.

Суд у Генуї визнав винними 32 людей у справі про обвал мосту Моранді у 2018 році. Унаслідок однієї з найтяжчих інфраструктурних катастроф у сучасній історії Італії загинули 43 людини. Найбільший строк отримав колишній керівник оператора автомагістралей Autostrade per l’Italia Джованні Кастеллуччі. Його засудили до 12 років ув’язнення.

Варто зазначити, що Кастеллуччі судили разом із десятками інших фігурантів. У день трагедії 50-метрова секція мосту обвалилася під час літньої зливи, а автомобілі впали на склади та русло річки під естакадою.

Суд визнав колишнього топменеджера причетним до численних випадків ненавмисного вбивства через недбалість. Його адвокати вже заявили, що оскаржуватимуть вирок. Вони наполягають, що на посаді гендиректора Кастеллуччі покладався на провідних інженерів Італії, а саме рішення назвали “поразкою для правди”.

Засідання відбувалося у переповненій залі, де були близько 400 родичів загиблих, адвокатів, журналістів і представників громадськості. Коли суддя зачитував вироки, у залі стояла тиша. Деякі родичі жертв плакали й обіймалися після оголошення рішення.

“Нам потрібно краще зрозуміти рішення суду; у справі фігурує велика кількість обвинувачених”, – сказала речниця родичів загиблих Егле Поссетті, яка втратила в катастрофі сестру, зятя та двох племінників.

Усі обвинувачені заперечували провину. Загалом 32 людей отримали вироки від одного року і 11 місяців до 12 років ув’язнення. Інших виправдали або ж окремі менш тяжкі обвинувачення втратили чинність через строки давності.

Процес став не лише спробою встановити відповідальність за загибель людей, а й випробуванням для італійської судової системи, яку часто критикують за повільність.

Обвал 51-річного мосту шокував Італію та загострив питання безпеки старої інфраструктури. Прокуратура стверджувала, що катастрофі передували роки недостатнього обслуговування, проігноровані сигнали небезпеки та затримки з ремонтними роботами. За версією обвинувачення, необхідні роботи відкладали, тоді як оператор автомагістралей продовжував отримувати та розподіляти прибутки.

Захист відкидав ці аргументи. Адвокати заявляли, що міст обвалився через критичний недолік у початковому проєкті, зокрема через руйнування одного з вантових елементів, і що жодна програма технічного обслуговування не змогла б запобігти трагедії. Після вироку адвокати Кастеллуччі заявили, що масштаб трагедії не має підміняти принцип індивідуальної відповідальності.

“Страждання, спричинені трагедією в Генуї, є величезними й заслуговують на повагу. Але тяжкість події вимагає, щоб правосуддя ґрунтувалося на індивідуальній відповідальності, а не на пошуку цапа-відбувайла”, – заявили вони.

Катастрофа також спричинила політичну боротьбу за контроль над мережею італійських автомагістралей. У підсумку родина Бенеттонів відмовилася від контрольної частки в Autostrade per l’Italia.

Залишки мосту Моранді демонтували. На його місці збудували новий міст Генуя Сан-Джорджо за проєктом архітектора Ренцо Піано, уродженця Генуї, який подарував місту свою розробку. Новий міст відкрили у серпні 2020 року.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

Вчені створили гідрогель із хлорофілом, який можна сильно стискати без пошкодження структури. На його основі дослідники розробили ін’єкційний пластир для серця та випробували його на свинях після інфаркту.

Російські війська вперше застосували на реактивному безпілотнику спеціальний боєзаряд, призначений для ураження високовольтних опор та металевих конструкцій мостів.

Азія, схоже, краще за Європу підготовлена до загострення глобального дефіциту дизельного пального, вважає Bloomberg. Тим часом, адміністрація Дональда Трампа розглядає можливі обмеження експорту, які можуть ще більше скоротити пропозицію ключового виду пального.

Генеральний директор компанії SETE, яка управляє Ейфелевою вежею, Патрік Бранко Руво залишить посаду наприкінці року. Рішення оголосили після скандалу через усунення працівниць від роботи під час візиту індуїстської релігійної делегації.