В Латвії демонтували статую російського полководця Барклая де Толлі

Джерело: LSM.lv

Мер Риги Вільніс Кірсіс повідомив 31 жовтня, що в Еспланадному парку демонтували пам’ятник російському полководцю Михайлу Андреасу Барклаю де Толлі.

“Площа Еспланади вільна від символу російського імперіалізму”, – написав він.

Також з Еспланади прибрали постамент, на якому стояв пам’ятник.

16 жовтня Ризька міська рада вирішила демонтувати пам’ятник де Толлі.

Вперше статую Де Толлі відкрили в 1913 році. У 1915 році статую демонтували, але постамент залишився. У 2002 році з ініціативи бізнесмена Євгенія Гомбергса була встановлена відреставрована копія статуї.

Управління національної культурної спадщини не заперечувало проти перенесення пам’ятника, оскільки він не є пам’яткою культури, що охороняється державою. Водночас він має культурну та історичну цінність, тому знищення постаменту є неприпустимим.

Статую після демонтажу планують повернути Гомбергу.

Довідково: Михайло Барклай де Толлі — російський полководець. Народився в Латвії в родині німецького походження. Брав участь в російсько-турецькій війні 1787—91 років, був командувачем 1-ї Західної армії під час франко-російської війни 1812 року та головнокомандувачем російсько-прусських військ. Після повернення до Росії командував 1-ю армією.

Рада Ризької думи з пам’ятників підтримала демонтаж пам’ятних об’єктів, присвячених російському поетові Олександру Пушкіну та його музі Ганні Керн.
У фінському місті Тампере закривають музей Леніна, який пропрацював 78 років.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.