В Польщі партія Туска закликає показати, що вона не «обманює жінок» щодо абортів

Джерело: The Guardian

В неділю, 18 травня, пройде перший тур президентських виборів у Польщі. Однією з “гарячих” тем, які можуть вплинути на їх результати, є тема абортів.

В країні діє майже повна заборона абортів, вони дозволені лише у випадках зґвалтування, інцесту або якщо існує загроза здоров’ю чи життю матері. Такі строгі обмеження пов’язують з низкою смертей жінок, яким не дозволили перервати вагітність з ідеологічних міркувань, або намагаючись уникнути юридичних наслідків.

Жорстка політика щодо абортів у 2023 році викликала найбільші протести в країні з часів падіння комунізму. Тоді, перед парламентськими виборами, очільник центристської партії Дональд Туск пообіцяв, що будь-який очолюваний ним уряд лібералізує законодавство протягом 100 днів після обрання.

Туск став прем’єр-міністром, однак понад 500 днів потому майже повна заборона залишається в силі. Туск заявив, що це через те, що президент Польщі Анджей Дуда має право вето.

“Отже, якщо ми знайдемо президента, який буде готовий підписати новий законопроєкт про покращення доступу до абортів у Польщі, це буде історичний, революційний момент, коли парламент дійсно матиме можливість щось зробити”, – розповіла Антоніна Левандовська з Федерації жінок і планування сім’ї “Федера”.

Президентські вибори в Польщі — це “історичний, новаторський” шанс для центристської партії Дональда Туска показати, що вона не намагається “обдурити жінок”, коли обіцяє змінити одні з найбільш обмежувальних законів про аборти в Європі, кажуть учасники передвиборчої кампанії.

Опитування показують, що лідером є Рафал Тшасковський, мер Варшави, чия центристська Громадянська коаліція на чолі з прем’єр-міністром Дональдом Туском пообіцяла пом’якшити закони про аборти.

Хоча Тшасковський пообіцяв підписати закон, що дозволяє аборти на терміні до 12 тижнів, він намагався зосередити кампанію на інших питаннях, обіцяючи жорстку політику щодо міграції та безпеки в надії привернути увагу консервативних виборців, зазначає Наталія Бронярчик з неурядової організації Abortion Dream Team.

У березні Бронярчик і кілька інших учасників кампанії взяли справу у свої руки, створивши перший центр переривання вагітності в Польщі. Хоча протягом першого тижня надійшло майже 200 запитів, клініку також обступили близько десятка людей, які майже щодня влаштовували акції протесту. За її словами, протестувальники двічі кидали кислоту у вікна та двері центру. Бронярчик каже, що мерія Варшави досі не вирішила цю ситуацію, переклавши відповідальність на поліцію.

Водночас підтримка Кароля Навроцького з популістської партії “Право і справедливість” (PiS), яка виступає проти абортів, зростає.

Мало того, деякі ультраправі вхопилися за питання абортів для підтримки своїх рейтингів. У березні один з ультраправих кандидатів, який відстає в опитуваннях, увірвався до лікарні, щоб побити лікарку, яка законно провела переривання вагітності на пізньому терміні. Пізніше лікарка розповіла, що їй погрожували смертю і знущалися з неї.

У Катовіце кандидат у президенти Польщі Ґжеґож Браун влаштував скандальну акцію в будівлі Міністерства промисловості. Браун мав поїхати туди з “парламентським втручанням щодо ліквідації польської гірничої справи”.
Міністр цифрових технологій Польщі Кшиштоф Гавковський на оборонній конференції заявив, що Польща зіткнулася з безпрецедентною спробою Росії втрутитися у президентські вибори на завершальній стадії перед першим туром голосування 18 травня.
Президент США Дональд Трамп зустрівся у Білому домі з кандидатом у президенти Польщі від партії “Право та справедливість” Каролем Навроцьким незадовго перед виборами.
У середу, під час мітингу кандидата в президенти Польщі та депутата Європарламенту Гжегожа Брауна в місті Біла Підляська (Люблінське воєводство), зірвали український прапор з міської ратуші.