Паперовий бізнес в Росії заходить у кризу

Джерело: СЗРУ

Служба зовнішньої розвідки інформує про розгортання системної кризи у целюлозно-паперовій галузі РФ: підприємства накопичують мільярдні борги, зупиняють виробництва та залишають працівників без зарплат.

Зокрема найбільший лісопромисловий холдинг РФ ПАТ “Сегежа Групп” задекларував чистий борг у 147,9 млрд рублів, попри те, що його виручка у 2024 році зросла на 15 % і становила 101,9 млрд рублів. Залучення інвестицій на 113 млрд рублів у червні 2025 року не врятувало компанію від збитковості. Так, лише у Ленінградській області зафіксовано понад 300 арбітражних справ проти холдингу на загальну суму 72 млрд рублів.

Водночас, свідчать дані розвідки, не краща ситуація і в інших регіонах. Найбільший виробник фанери у республіці Комі – ТОВ “ФК Жешарт” – за результатами 2024 року отримав чистий збиток у розмірі 1,1 млрд рублів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше (584 млн рублів).

Криза в російській целюлозно-паперовій галузі є відображенням загальних проблем економіки РФ: падіння інвестиційної привабливості, санкційний тиск, зростання кредитного навантаження та відтік кадрів, – додали у повідомленні.

Окрім того, на тлі наростаючої економічної кризи у Російській Федерації стрімко зростає приховане безробіття у цивільному секторі.

Російську економіку, яка опинилася в глибокій системній кризі, пропаганда замасковує у “позитивні” показники. Ключовим чинником стало різке падіння купівельної спроможності населення через високі процентні ставки. Цивільний сектор перебуває у стагнації: підприємства масово відправляють працівників у неоплачувані відпустки або переводять на неповний робочий тиждень, що призвело до стрімкого зростання прихованого безробіття. Галузі одна за одною звертаються до влади за підтримкою – від вугільної та залізничної до автомобільної промисловості, – повідомляє розвідка.

У СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.

В Росії прогорає паперовий бізнес – СЗР