В Росії за загадкових обставин загинули 20 посадовців з початку повномасштабної війни
Джерело: The Moscow Times
З початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії зафіксовано щонайменше 20 загадкових смертей високопосадовців та осіб, пов’язаних із владними структурами. Частина з них офіційно кваліфікується як самогубства, частина – як раптові зупинки серця, падіння з висоти або нещасні випадки.
Серед нещодавніх випадків – двоє представників Міністерства транспорту РФ. Зокрема міністр Роман Старовойт за офіційною версією скоїв самогубство. Тоді як його заступник Андрій Корнейчук раптово помер від зупинки серця. Про це повідомили 7 липня.
У 2022-2024 роках зафіксовано щонайменше 18 схожих смертей серед колишніх і чинних посадовців, зокрема:
- генералів Служби зовнішньої розвідки РФ В’ячеслава Трубникова (нез’ясовані обставини) і Льва Соцкова (застрелився);
- проректора Російської митної академії Заліма Керефова (перерізав вени в СІЗО);
- депутата від “Единой России” Павла Антова (випав із вікна в Індії);
- директора з авіаційної галузі Далекосхідної корпорації Івана Печоріна (випав з катера);
- заступника глави головного управління МВС з боротьби з екстремізмом Володимира Макарова (з вогнепальним пораненням);
- заступника міністра науки Петра Кучеренка, який помер у літаку після візиту на Кубу;
- начальниці фінансового управління Західного військового округу РФ Марини Янкіної (випала з 16 поверху).
Усі ці випадки набули широкого резонансу у російських та міжнародних медіа, однак жодного офіційного розслідування так і не завершили.
2025 рік відзначився новою хвилею смертей в РФ – факти загибелі посадовців фіксувалися щомісяця. У січні – смерть заступника голови адміністрації Владивостока у Таїланді, у лютому – самогубство генерала МВС РФ, у березні – раптова смерть посадовця з Архангельська під час хокею, у квітні – самогубство заступника керівника управління ФСВП Красноярського краю.
Російські офіційні джерела майже не коментують ці випадки. Натомість у незалежних ЗМІ та серед експертів дедалі частіше лунають припущення про можливу “зачистку” або спроби приховати внутрішні конфлікти, корупційні зв’язки та провали в роботі силових структур, особливо в умовах війни та тиску з боку Кремля.
- У московських аеропортах та в петербурзькому Пулково з 5 липня спостерігається масовий збій у роботі через загрозу атак безпілотників. Аеропорти тимчасово припиняли роботу, що призвело до скасування й затримки сотень рейсів.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.
Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.
Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.
В Ірані загострюється протистояння між протестувальниками та силовиками, що призвело до масових жертв у багатьох містах країни. На тлі жорстокого придушення мітингів США розглядають варіанти військового втручання, тоді як Тегеран обіцяє атакувати американські бази та Ізраїль.