В січні Росія втратила 10% потужностей НПЗ через українські атаки дронами

Джерело: Reuters, The Moscow Times

Низка ударів БпЛА по нафтопереробних заводах у Росії у січні вивели з ладу 10% потужностей російських НПЗ.

Від початку року дрони атакували кілька російських нафтозаводів, зокрема “Танеко” в Татарстані (11 січня), Саратовський НПЗ “Роснефти” (11 січня), Рязанський НПЗ (двічі – 24 і 26 січня), завод “Сибур-Кстово” в Нижегородській області (29 січня), а також Волгоградський НПЗ (31 січня).

У лютому завод у Волгограді атакували вдруге, а крім того, під удар потрапив Астраханський ГПЗ “Газпрому”, що випускав паливо для південних регіонів.

Завод у Рязані, що постачає, зокрема, московський регіон, НПЗ у Волгограді, який є найбільшим постачальником для Південного федерального округу, а також Астраханський завод “Газпрому” зупинили випуск палива, а на їхній ремонт підуть тижні, якщо не місяці, розповіли джерела Reuters.

За їхніми словами, українські удари посилюють проблеми через посилення американських санкцій: експорт нафти падає, можливості її перероблення в Росії також скорочуються. У результаті формується надлишок барелів, і нафтові компанії можуть бути змушені скорочувати видобуток.

Минулого року через удари дронів і проблеми з ремонтом обсяги нафтопереробки в Росії впали до 12-річного мінімуму – 267 млн тонн. Експорт нафтопродуктів скоротився на 9%, до 113,7 млн тонн.

У відповідь на масовані удари БпЛА по енергоінфраструктурі російська влада засекретила статистику.

У ЗМІ повідомили, яке питання обговорюватимуть США, Україна та Росія на тристоронніх мирних перемовинах в Абу-Дабі.

Сполучені Штати офіційно вийшли зі складу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Цей крок називають “відповіддю на провали” ВООЗ під час пандемії COVID-19.

Народний депутат Ярослав Железняк з’ясував, що приватні трейдери закупили значний обсяг електроенергії перед здорожчанням й продали одразу після підняття цін. На цьому “Енергоатом” втратив близько 2 мільярди гривень.

Мер Києва Віталій Кличко звернувся до мешканців столиці на тлі непростої ситуації в енергетиці попередивши, що вона може стати ще складнішою.

Президент США Дональд Трамп подав позов проти JPMorgan Chase та його гендиректора Джеймі Даймона на 5 млрд доларів, стверджуючи що установа через політичні причини позбавила його доступу до банківських послуг.