В Туреччині затримали шведського журналіста, що висвітлював протести

Джерело: Reuters

Шведського журналіста Кая Йоакима Медіна, який перебував у Туреччині для висвітлення протестів проти арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу, затримали за звинуваченням у тероризмі.

Медіна затримали в Стамбулі в рамках розслідування, розпочатого після протесту в Стокгольмі в січні 2023 року, коли манекен, схожий на президента Тайіпа Ердогана, вивісили біля міської мерії.

Влада заявила, що репортер був серед 15 підозрюваних в організації, сприянні або зв’язку з демонстрацією.

Медіна звинуватили в “образі президента” і “членстві в терористичній організації”.

Його роботодавець, газета Dagens ETC, висловила занепокоєння щодо його місцеперебування після того, як він був недоступний протягом двох днів.

Головний редактор Dagens ETC Андреас Густавссон заявив, що Медін не зробив нічого поганого і його просто покарали за виконання своєї роботи як репортер.

Турецька влада також послалася на минулі репортажі Медіна із зон конфлікту в Сирії, Іраку і на південному сході Туреччини в період з 2014 по 2017 рік.

Його офіційно заарештували в режимі відеоконференції судом Анкари після допиту в Стамбулі.

Швеція звернулася до посла Туреччини в Стокгольмі з проханням роз’яснити звинувачення проти Медіна і вимагає, щоб він отримав терміновий доступ до консульських служб.

Нагадаємо, 19 березня в Туреччині арештували мера Стамбула Екрема Імамоглу, найбільшого політичного суперника президента Таїпа Ердогана. Внаслідок цього в країні розпочалися протести, відомо про затримання близько 1900 протестантів.

  • Президент США Дональд Трамп підтримав президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана на тлі протестів всередині країни через придушення опозиції.
  • Правоохоронний комітет ВРУ затвердив законопроєкт, який надає Нацгвардії право використовувати вогнепальну зброю та сльозогінний газ проти цивільного населення під час “масових заворушень”.
  • Парламент Сербії відправив у відставку уряд та премʼєр-міністра Мілоша Вучевича на тлі протестів у країні.
  • Увечері 15 березня в Белграді відбувся масовий антиурядовий мітинг із вимогою відставки президента Александара Вучича. За оцінками поліції, у протестах взяли участь 107 тисяч осіб, тоді як моніторингова організація Public Assembly Archive нарахувала до 325 тисяч учасників.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.