В Туреччині затримали шведського журналіста, що висвітлював протести

Джерело: Reuters

Шведського журналіста Кая Йоакима Медіна, який перебував у Туреччині для висвітлення протестів проти арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу, затримали за звинуваченням у тероризмі.

Медіна затримали в Стамбулі в рамках розслідування, розпочатого після протесту в Стокгольмі в січні 2023 року, коли манекен, схожий на президента Тайіпа Ердогана, вивісили біля міської мерії.

Влада заявила, що репортер був серед 15 підозрюваних в організації, сприянні або зв’язку з демонстрацією.

Медіна звинуватили в “образі президента” і “членстві в терористичній організації”.

Його роботодавець, газета Dagens ETC, висловила занепокоєння щодо його місцеперебування після того, як він був недоступний протягом двох днів.

Головний редактор Dagens ETC Андреас Густавссон заявив, що Медін не зробив нічого поганого і його просто покарали за виконання своєї роботи як репортер.

Турецька влада також послалася на минулі репортажі Медіна із зон конфлікту в Сирії, Іраку і на південному сході Туреччини в період з 2014 по 2017 рік.

Його офіційно заарештували в режимі відеоконференції судом Анкари після допиту в Стамбулі.

Швеція звернулася до посла Туреччини в Стокгольмі з проханням роз’яснити звинувачення проти Медіна і вимагає, щоб він отримав терміновий доступ до консульських служб.

Нагадаємо, 19 березня в Туреччині арештували мера Стамбула Екрема Імамоглу, найбільшого політичного суперника президента Таїпа Ердогана. Внаслідок цього в країні розпочалися протести, відомо про затримання близько 1900 протестантів.

  • Президент США Дональд Трамп підтримав президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана на тлі протестів всередині країни через придушення опозиції.
  • Правоохоронний комітет ВРУ затвердив законопроєкт, який надає Нацгвардії право використовувати вогнепальну зброю та сльозогінний газ проти цивільного населення під час “масових заворушень”.
  • Парламент Сербії відправив у відставку уряд та премʼєр-міністра Мілоша Вучевича на тлі протестів у країні.
  • Увечері 15 березня в Белграді відбувся масовий антиурядовий мітинг із вимогою відставки президента Александара Вучича. За оцінками поліції, у протестах взяли участь 107 тисяч осіб, тоді як моніторингова організація Public Assembly Archive нарахувала до 325 тисяч учасників.

Міністерство закордонних справ Індії викликало посла України Олександра Поліщука після загибелі індійського моряка під час атаки на торговельне судно у Чорному морі 18 липня. Нью-Делі заявив про “серйозне занепокоєння” через удари по цивільних суднах.

Пентагон уклав семирічну рамкову угоду з компаніями L3Harris і Lockheed Martin, щоб збільшити виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot і THAAD. Рішення має допомогти США швидше поповнити запаси критично важливих боєприпасів.

27 липня Державна служба з етнополітики та свободи совісті дала 30 днів Почаївській лаврі УПЦ (МП) на виконання припису щодо усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян попросив Володимира Путіна посприяти скасуванню російських обмежень на ввезення вірменських товарів. Єреван вважає, що ці заходи суперечать двостороннім угодам і правилам Євразійського економічного союзу.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запускає партнерство з понад 20 державами для спільного розвитку захищених мереж 6G. Ініціатива має послабити вплив Китаю на майбутні стандарти глобального зв’язку.