В українців, зачатих в часи Голодомору, виявився вищий ризик діабету 2 типу – дослідження
Джерело: дослідження в журналі Science.
Люди, зачаті під час пікового періоду Голодомору, мають удвічі вищий ризик розвитку діабету другого типу в старшому віці порівняно з тими, хто був зачатий до чи після цього періоду. Особливо цей ефект помітний у регіонах, що найбільше постраждали у 1932-33 роках.
Наслідки голоду для здоров’я в короткостроковій перспективі добре відомі, але вплив на організм у довгостроковій – вивчено недостатньо. Дослідження показали, що голод, пережитий матерями під час вагітності, може збільшити ризик діабету другого типу у їхніх дітей в дорослому віці. Механізм цього зв’язку може бути пов’язаний з чутливістю плода до змін у середовищі та нестачі поживних речовин, що викликає довготривалі гормональні та метаболічні порушення.
Науковці проаналізували медичні дані 10 мільйонів українців, народжених між 1930 і 1938 роками у 16 постраждалих областях. Виявилось, що у людей, народжених у січні-червні 1934 року в регіонах з екстремальним голодом, діабет 2 типу діагностували у 2,15 разу частіше, ніж у людей до або після Голодомору. В областях, які оминув Голодомор, подібного збільшення діабету не було.
Оскільки діабет частіше виявляли у людей, зачатих під час пікового голоду 1933 року, вчені вважають, що це підтверджує зв’язок між хворобою і недостатнім харчуванням під час раннього ембріонального розвитку.
“Окрім необхідності розробки політики для розв’язання довгострокових проблем охорони здоров’я після національної катастрофи, результати нашого дослідження підкреслюють важливість політики, спрямованої на запобігання повторенню подій, подібних до Голодомору. 3-місячна облога міста Маріуполь у 2022 році під час нинішньої війни з метою голодом примусити населення до капітуляції слугує нагадуванням про поточну та реальну небезпеку“, – кажуть автори дослідження.
- Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Закону України “Про музеї та музейну справу” щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду” (проєкт № 10361).
- 14 травня комітет у закордонних справах Конгресу депутатів (нижньої палати парламенту Іспанії) підтримав резолюцію про офіційне визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу.
- 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
- 16 травня у Музеї Голодомору у Києві скульптуру “Гірка пам’ять дитинства” вдруге одягнули у вишиванку у пам’ять про загиблих українців від рук російського ката. Цього року своєю символічною акцією організатори вшановують Сумщину – одну з найбільш постраждалих областей України в роки Голодомору, яка і сьогодні потерпає від російської агресії, оскільки перебуває під інтенсивними обстрілами ворога.
Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.
Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду його Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.
Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.