В Україні немає гідроелектростанції, яку б не атакували росіяни

Джерело: телемарафон

Українські гідроелектростанції зазнали вагомих ударів з боку російських сил, що призвело до значних втрат у генерації. За словами генерального директора “Укргідроенерго” Ігоря Сироти, немає жодної ГЕС, яка б не постраждала від атак.

Загалом здійснено понад 130 ракетних ударів по українських гідроелектростанціях.

Каховську ГЕС повністю знищено, а ДніпроГЕС зазнала критичних пошкоджень. Відновлення потужностей ДніпроГЕС до попереднього стану, який існував перед ракетним ударом, займе роки.

Решта станцій перебувають у процесі відновлення, проте через постійні ракетні обстріли прогнозувати терміни завершення робіт важко.

Українські ГЕС втратили близько 40% своєї генераційної потужності, тоді як теплові станції втратили понад 80%. Це створює дефіцит балансуючої генерації, яка є критично важливою для стабільності енергетичної системи України.

Сирота підкреслив, що відновлення до осінньо-зимового періоду є вкрай складним завданням через постійні удари з боку ворога.

Переговори про завершення російсько-української війни за мирним планом США зайшли в глухий кут через Донбас, повідомив європейський високопосадовець. За його словами, “американці наполягають”, що Київ повинен “так чи інакше” залишити регіон, передавши Росії ті території, які вона не змогла захопити.

8 грудня на східному напрямку загинув пілот українського винищувача Су-27 підполковник Євгеній Іванов під час виконання бойового завдання.

Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.

В межах зниження наступального потенціалу російського агресора у ніч на 8 грудня підрозділи Сил оборони України уразили низку об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.

8 грудня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, для підприємств, котрі мають статус критично важливих, скасували дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.