В Україні скасують заочну форму навчання – Федоров розповів про фундаментальні нововведення

Джерело: Михайло Федоров/Facebook

23 жовтня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що уряд підтримав законопроєкт стосовно фундаментальних змін у вищій освіті. Зокрема мовиться й про скасування радянського рудимента освіти – заочної форми навчання.

Оптимізуємо вищу освіту та наближаємо до європейських стандартів. Тепер у студентів буде більше свободи дій. Вони вибиратимуть, скільки вчитися, які саме предмети цікаві й навіть зможуть змінювати спеціальність після 1–2 років навчання, – зазначив глава Мінцифри.

Міністр також повідомив про окремі нововведення:

  • Студенти за контрактом можуть регулювати термін навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість чотирьох. Чи навпаки–— здобути ступінь за 6 років. Це допоможе формувати зручний графік, якщо працюєте чи хочете приділити більше уваги певним предметам.
  • Вибір спеціальності після першого чи другого курсу. У 17 років суперскладно вибрати професію на все життя. Тому даємо студентам більше часу та можливостей, щоб визначитися. Вступаєте на певну галузь, 1–2 роки вивчаєте загальні предмети, далі – вибираєте конкретну спеціальність, яка до душі.
  • Дистанційне навчання замість заочного чи вечірнього. Україні потрібні освічені громадяни, тому відмовляємося від заочки з 2024 року. Заочна форма навчання – радянський рудимент освіти. Дистанційне навчання показало себе ефективнішим, ніж купування дипломів та освіта “для галочки”.

Федоров наголосив, що в Україні продовжують будувати систему освіти, щоб розвивати людський капітал та створювати інновації.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.

На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.