В Україні вже відпустили 350 в’язнів, які побажали мобілізуватися до ЗСУ — міністр
Джерело: The New York Times
Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що станом на 24 травня 4300 в’язнів висловили бажання умовно достроково звільнитися для вступу до ЗСУ з метою мобілізації. З них 350 осіб вже було відпущено на волю.
Кожна заявка розглядається судами окремо, і більшість з них вже перебувають на розгляді. Міністр вважає, що загальний потенціал мобілізації в’язнів може становити до 20 000 осіб.
“Дефіцит солдатів і труднощі з призовом простих громадян — ось головні причини ухвалення цього закону”, — сказав Малюська.
В’язні, які виявляють бажання вступити до армії, можуть бути звільнені за рішенням суду в межах механізму умовного дострокового звільнення. Однією з обов’язкових умов є те, щоб до завершення строку їхнього ув’язнення залишалося не більше трьох років.
Мобілізовані в’язні будуть проходити службу у спеціальних підрозділах, а над ними буде здійснюватися адміністративний контроль керівником військової частини, до якої вони віднесені.
- 21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявляла, що станом на той день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
- За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.