В Україні вже відпустили 350 в’язнів, які побажали мобілізуватися до ЗСУ — міністр
Джерело: The New York Times
Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що станом на 24 травня 4300 в’язнів висловили бажання умовно достроково звільнитися для вступу до ЗСУ з метою мобілізації. З них 350 осіб вже було відпущено на волю.
Кожна заявка розглядається судами окремо, і більшість з них вже перебувають на розгляді. Міністр вважає, що загальний потенціал мобілізації в’язнів може становити до 20 000 осіб.
“Дефіцит солдатів і труднощі з призовом простих громадян — ось головні причини ухвалення цього закону”, — сказав Малюська.
В’язні, які виявляють бажання вступити до армії, можуть бути звільнені за рішенням суду в межах механізму умовного дострокового звільнення. Однією з обов’язкових умов є те, щоб до завершення строку їхнього ув’язнення залишалося не більше трьох років.
Мобілізовані в’язні будуть проходити службу у спеціальних підрозділах, а над ними буде здійснюватися адміністративний контроль керівником військової частини, до якої вони віднесені.
- 21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявляла, що станом на той день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
- За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.
28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.