В Україні вже відпустили 350 в’язнів, які побажали мобілізуватися до ЗСУ — міністр
Джерело: The New York Times
Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що станом на 24 травня 4300 в’язнів висловили бажання умовно достроково звільнитися для вступу до ЗСУ з метою мобілізації. З них 350 осіб вже було відпущено на волю.
Кожна заявка розглядається судами окремо, і більшість з них вже перебувають на розгляді. Міністр вважає, що загальний потенціал мобілізації в’язнів може становити до 20 000 осіб.
“Дефіцит солдатів і труднощі з призовом простих громадян — ось головні причини ухвалення цього закону”, — сказав Малюська.
В’язні, які виявляють бажання вступити до армії, можуть бути звільнені за рішенням суду в межах механізму умовного дострокового звільнення. Однією з обов’язкових умов є те, щоб до завершення строку їхнього ув’язнення залишалося не більше трьох років.
Мобілізовані в’язні будуть проходити службу у спеціальних підрозділах, а над ними буде здійснюватися адміністративний контроль керівником військової частини, до якої вони віднесені.
- 21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявляла, що станом на той день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
- За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.
Голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов 18 лютого оприлюднив фото наслідки чергвоої атаки російських військ. Цього разу окупанти скинули три керовані авіабомби ФАБ-250 на три багатоповерхівки у місті.
Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.
Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.
Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.