В Україні вже відпустили 350 в’язнів, які побажали мобілізуватися до ЗСУ — міністр
Джерело: The New York Times
Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що станом на 24 травня 4300 в’язнів висловили бажання умовно достроково звільнитися для вступу до ЗСУ з метою мобілізації. З них 350 осіб вже було відпущено на волю.
Кожна заявка розглядається судами окремо, і більшість з них вже перебувають на розгляді. Міністр вважає, що загальний потенціал мобілізації в’язнів може становити до 20 000 осіб.
“Дефіцит солдатів і труднощі з призовом простих громадян — ось головні причини ухвалення цього закону”, — сказав Малюська.
В’язні, які виявляють бажання вступити до армії, можуть бути звільнені за рішенням суду в межах механізму умовного дострокового звільнення. Однією з обов’язкових умов є те, щоб до завершення строку їхнього ув’язнення залишалося не більше трьох років.
Мобілізовані в’язні будуть проходити службу у спеціальних підрозділах, а над ними буде здійснюватися адміністративний контроль керівником військової частини, до якої вони віднесені.
- 21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявляла, що станом на той день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
- За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.