В Україні вже відпустили 350 в’язнів, які побажали мобілізуватися до ЗСУ — міністр
Джерело: The New York Times
Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що станом на 24 травня 4300 в’язнів висловили бажання умовно достроково звільнитися для вступу до ЗСУ з метою мобілізації. З них 350 осіб вже було відпущено на волю.
Кожна заявка розглядається судами окремо, і більшість з них вже перебувають на розгляді. Міністр вважає, що загальний потенціал мобілізації в’язнів може становити до 20 000 осіб.
“Дефіцит солдатів і труднощі з призовом простих громадян — ось головні причини ухвалення цього закону”, — сказав Малюська.
В’язні, які виявляють бажання вступити до армії, можуть бути звільнені за рішенням суду в межах механізму умовного дострокового звільнення. Однією з обов’язкових умов є те, щоб до завершення строку їхнього ув’язнення залишалося не більше трьох років.
Мобілізовані в’язні будуть проходити службу у спеціальних підрозділах, а над ними буде здійснюватися адміністративний контроль керівником військової частини, до якої вони віднесені.
- 21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявляла, що станом на той день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
- За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.