В Україні зростає кількість пацієнтів зі встановленим діагнозом ПТСР – МОЗ
Джерело: МОЗ
Протягом останніх двох років в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) фіксується значне збільшення пацієнтів зі встановленим діагнозом посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Так, у 2023 році кількість пацієнтів з ПТСР зросла майже в чотири рази в порівнянні з 2021 роком, а за перші два місяці 2024 року діагноз встановлено фактично такій же кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік.
За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), показники у розрізі цифр за роками виглядають так:
- 2021 рік — 3 167 пацієнтів,
- 2022 рік — 7 051 пацієнт,
- 2023 рік — 12 494 пацієнти,
- 2024 рік — 3 292 пацієнти (станом на 06.03.2024).
Не лише війна, а будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності, може стати передумовою для розвитку ПТСР. При цьому досвід переживання воєнних дій не обовʼязково призводить до такого діагнозу. Це залежить від стійкості людини, обставин, наявної підтримки та інших факторів. Але, беззаперечно, повномасштабна війна значною мірою вплинула на життя і психічний стан українців.
За різними оцінками, ПТСР може розвиватися у 12–20% осіб, які пережили травматичну подію або були свідками такої.
На ПТСР страждають незалежно від статі і віку. Симптоми розладу можуть виникати у короткий або тривалий період після травматичної події ― як правило, протягом перших трьох місяців. Вони можуть проявлятися через гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми із памʼяттю та емоційною сферою, порушення сну, надмірну втому, дратівливість, головні болі, намагання уникнути всього, що нагадує про травмуючу подію тощо.
Для сформованого ПТСР характерне постійне переживання травми, тригери-нагадування, флешбеки, інтрузії ― спогади з минулого, які втручаються в теперішнє і заважають жити.
При цьому варто розуміти, що ПТСР є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів.
У разі появи перших симптомів необхідно якомога швидше звернутися по допомогу. Наприклад, до свого сімейного лікаря або до сімейного лікаря в тому медичному закладі, який має договір з НСЗУ за пакетом “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги”.
Сімейні лікарі пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP та можуть допомогти в питаннях, що стосуються ментального здоров’я. У разі потреби відбувається перенаправлення до вузького спеціаліста ― психолога, психотерапевта або психіатра. Послуга є абсолютно безоплатною, адже надається у межах Програми медичних гарантій.
- Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко під час україно-німецької конференції з ментального здоровʼя, психосоціальної підтримки та реабілітації повідомив, що у 2023 році запит на психологічну допомогу збільшився майже вдвічі.
- Перший заступник міністра охорони здоровʼя України Сергій Дубров під час засідання ВООЗ заявив, що через повномасштабну війну більшість населення України потребує психосоціальної підтримки.
- У 2024 році Міністерство культури та інформаційної політики України разом з ЮНЕСКО реалізують проєкт зі створення просторів для психологічної підтримки у бібліотеках.
На кордоні з Росією Міністерство оборони Литви відкрило першу з дев’яти шкіл, де дітей віком від 10 років і дорослих навчатимуть керувати, збирати й програмувати безпілотники.
В ефірі “Пізнього шоу зі Стівеном Колбером” на американському телеканалі CBS показали карту України без Криму.
Після нічної атаки 10 вересня, коли повітряний простір Польщі порушили понад двадцять російських безпілотників, мешканці країни стали активніше шукати житло за кордоном.
У Києві станція метро “Теремки” заборонила місцевому собаці спускатися під час повітряних тривог. Пес Міша, який живе біля станції багато років і відомий місцевим жителям, раніше мав змогу ховатися у метро від обстрілів.
У будинок в селі Вирики Люблінського воєводства, який постраждав під час атаки російських безпілотників, влучила польська ракета. Вона була випущена з винищувача F-16, який намагався збити дрон.