В Україні зростає кількість пацієнтів зі встановленим діагнозом ПТСР – МОЗ

Джерело: МОЗ

Протягом останніх двох років в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) фіксується значне збільшення пацієнтів зі встановленим діагнозом посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Так, у 2023 році кількість пацієнтів з ПТСР зросла майже в чотири рази в порівнянні з 2021 роком, а за перші два місяці 2024 року діагноз встановлено фактично такій же кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік.

За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), показники у розрізі цифр за роками виглядають так:

  • 2021 рік — 3 167 пацієнтів,
  • 2022 рік — 7 051 пацієнт,
  • 2023 рік — 12 494 пацієнти,
  • 2024 рік — 3 292 пацієнти (станом на 06.03.2024).

Не лише війна, а будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності, може стати передумовою для розвитку ПТСР. При цьому досвід переживання воєнних дій не обовʼязково призводить до такого діагнозу. Це залежить від стійкості людини, обставин, наявної підтримки та інших факторів. Але, беззаперечно, повномасштабна війна значною мірою вплинула на життя і психічний стан українців.

За різними оцінками, ПТСР може розвиватися у 12–20% осіб, які пережили травматичну подію або були свідками такої.

На ПТСР страждають незалежно від статі і віку. Симптоми розладу можуть виникати у короткий або тривалий період після травматичної події ― як правило, протягом перших трьох місяців. Вони можуть проявлятися через гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми із памʼяттю та емоційною сферою, порушення сну, надмірну втому, дратівливість, головні болі, намагання уникнути всього, що нагадує про травмуючу подію тощо.

Для сформованого ПТСР характерне постійне переживання травми, тригери-нагадування, флешбеки, інтрузії ― спогади з минулого, які втручаються в теперішнє і заважають жити.

При цьому варто розуміти, що ПТСР є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів.

У разі появи перших симптомів необхідно якомога швидше звернутися по допомогу. Наприклад, до свого сімейного лікаря або до сімейного лікаря в тому медичному закладі, який має договір з НСЗУ за пакетом “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги”.

Сімейні лікарі пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP та можуть допомогти в питаннях, що стосуються ментального здоров’я. У разі потреби відбувається перенаправлення до вузького спеціаліста ― психолога, психотерапевта або психіатра. Послуга є абсолютно безоплатною, адже надається у межах Програми медичних гарантій.

США та Росія обговорюють можливе повернення американських компаній на російський нафтовий ринок в межах переговорів про припинення повномасштабної війни проти України, поінформували обізнані джерела.

Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.

Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.

Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.

Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.