В УПЦ МП назвали законопроєкт про їх заборону «комуністичним»

Джерело: голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент у коментарі hromadske 

Після голосування за законопроєкт, який може заборонити діяльність УПЦ МП, митрополит Климент заявив, що УПЦ продовжить діяти, а будь-які спроби її заборонити можуть дискредитувати тих, хто цього прагне.

Він також зазначив, що законопроєкт № 8371 “можливо, забороняє УПЦ МП”, але церква не має складника МП.

“Українська православна церква і надалі буде жити як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських вірян та помісних церков світу. Це об’єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об’єктивну річ призведуть лише до дискредитації, в тому числі й міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати”, – каже митрополит.

Климент заявив, що закон більше стосується майна церков, ніж самих релігійних організацій. Він бачить у цьому “історичні паралелі з комуністичним минулим”.

За його словами, закон націлено на релігійні організації, що мають зв’язки із закордонними центрами. Однак, митрополит стверджує, що УПЦ не має таких зв’язків, і будь-які звинувачення в цьому є маніпуляцією. Він також зазначив, що немає жодного офіційного документа, що підтверджує ці звинувачення.

Щож до можливого об’єднання з ПЦУ, Климент зазначив, що УПЦ “неодноразово закликала ПЦУ до пошуків шляхів об’єднання українського православ’я”, проте не почули “нічого адекватного у відповідь”.

Заборона УПЦ МП

20 серпня українські нардепи у другому читанні проголосували за проєкт закону № 8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з РФ (заборона УПЦ МП).

Підтримали проєкт закону 265 народних обранців. Зокрема:

  • Слуга народу – 173
  • Європейська Солідарність – 25
  • Голос – 18
  • Батьківщина – 17
  • Довіра -11
  • Позафракційні – 11
  • За майбутнє – 9
  • Платформа за життя та мир – 1
  • Відновлення України – 0

Проти проголосували 29 народних обранців, ще четверо утримались, а 24 не голосували зовсім.

Законопроєкт, відтак і заборона московської церкви в Україні, набере чинності через 30 днів з моменту опублікування.

Утім, громади УПЦ МП матимуть 9 місяців, аби розірвати зв’язки з РПЦ.

Додамо, що законопроєкт розробили за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає проведення релігієзнавчої експертизи організацій щодо їхньої підлеглості центрам впливу у РФ. У разі виявлення порушень, релігійна організація отримає припис для їх усунення, а подальше рішення про її заборону буде ухвалюватися в судовому порядку.

У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ (МП) підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, фіналізував документ та підготував його до другого читання.

Петро Порошенко повіз чергову партію допомоги для підрозділів Сил оборони. Вантаж включає нічні та денні FPV-дрони, нічні “Мавіки”, зарядні станції EcoFlow, вантажівки, лазне-пральні комплекси, “Старлінки”, екскаватори та іншу техніку. Ця поїздка стала 53-ю цього року, а загальна вартість техніки — 63 мільйони гривень.

Україна отримала 485 мільйонів доларів від Світового банку та Сполучених Штатів у рамках проєкту PEACE in Ukraine.

Російські військові намагалися здійснити висадку на острів Козацький, що біля Херсона, повідомив речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин в ефірі телемарафону.

Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, взяв участь у зйомках української комедії “Потяг 31 грудня”.

“Бахмут (професор Василенко дозволяє собі звертатись до студентів за місцем походження, а не на ім’я – ред.), мовчи, ти вже своє відвоювала”, “жінці місце на кухні, і чого ви взагалі можете досягнути”, “сексуально голодні українки” – фрази, що можуть бути не надто відомими в суспільстві, але серед студентів Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка ці та інші заяви давно відомі як звичні вирази професора Микити Василенка. Букви поспілкувались зі студентами, котрі домагалися звільнення Василенка, і зібрали їхні відгуки. Деякі імена студентів змінено через ймовірність негативних наслідків для них.