В УПЦ МП назвали законопроєкт про їх заборону «комуністичним»
Джерело: голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент у коментарі hromadske
Після голосування за законопроєкт, який може заборонити діяльність УПЦ МП, митрополит Климент заявив, що УПЦ продовжить діяти, а будь-які спроби її заборонити можуть дискредитувати тих, хто цього прагне.
Він також зазначив, що законопроєкт № 8371 “можливо, забороняє УПЦ МП”, але церква не має складника МП.
“Українська православна церква і надалі буде жити як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських вірян та помісних церков світу. Це об’єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об’єктивну річ призведуть лише до дискредитації, в тому числі й міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати”, – каже митрополит.
Климент заявив, що закон більше стосується майна церков, ніж самих релігійних організацій. Він бачить у цьому “історичні паралелі з комуністичним минулим”.
За його словами, закон націлено на релігійні організації, що мають зв’язки із закордонними центрами. Однак, митрополит стверджує, що УПЦ не має таких зв’язків, і будь-які звинувачення в цьому є маніпуляцією. Він також зазначив, що немає жодного офіційного документа, що підтверджує ці звинувачення.
Щож до можливого об’єднання з ПЦУ, Климент зазначив, що УПЦ “неодноразово закликала ПЦУ до пошуків шляхів об’єднання українського православ’я”, проте не почули “нічого адекватного у відповідь”.
Заборона УПЦ МП
20 серпня українські нардепи у другому читанні проголосували за проєкт закону № 8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з РФ (заборона УПЦ МП).
Підтримали проєкт закону 265 народних обранців. Зокрема:
- Слуга народу – 173
- Європейська Солідарність – 25
- Голос – 18
- Батьківщина – 17
- Довіра -11
- Позафракційні – 11
- За майбутнє – 9
- Платформа за життя та мир – 1
- Відновлення України – 0
Проти проголосували 29 народних обранців, ще четверо утримались, а 24 не голосували зовсім.
Законопроєкт, відтак і заборона московської церкви в Україні, набере чинності через 30 днів з моменту опублікування.
Утім, громади УПЦ МП матимуть 9 місяців, аби розірвати зв’язки з РПЦ.
Додамо, що законопроєкт розробили за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає проведення релігієзнавчої експертизи організацій щодо їхньої підлеглості центрам впливу у РФ. У разі виявлення порушень, релігійна організація отримає припис для їх усунення, а подальше рішення про її заборону буде ухвалюватися в судовому порядку.
У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ (МП) підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, фіналізував документ та підготував його до другого читання.
- Народний обранець Володимир В’ятрович пояснив, що означає ухвалений Верховною Радою законопроєкт про заборону РПЦ в Україні.
- Міністерство культури та інформаційної політики нині працює над поверненням усіх українських святинь під державне управління. Водночас УПЦ московського патріархату досі продовжує користуватися Почаївською та Святогірською лаврами.
Програма компенсації витрат на пальне залучила понад 1,3 мільйона українських водіїв, які тепер можуть економити до 11 гривень на кожному літрі дизеля. Уряд нагадує, що дія цього спецпроекту обмежена в часі та завершиться вже 1 травня 2026 року.
5 квітня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан скликав надзвичайне засідання ради оборони після повідомлень про виявлення вибухових речовин поблизу газової інфраструктури в Сербії.
Представники зовнішньополітичних відомств Оману та Ірану провели екстрені консультації щодо майбутнього Ормузької протоки. Сторони вивчають пропозиції, які дозволили б відновити постачання нафти, проте Тегеран вимагає визнання свого одноосібного права контролювати морський трафік.
5 квітня президент Володимир Зеленський відвідав столицю Сирії, оголосивши про заплановані важливі зустрічі у межах безпекової та економічної співпраці.
Як повідомив очільник розвідки Кирило Буданов, Джаред Кушнер та Стів Віткофф можуть прибути до української столиці вже у другій половині квітня, щоб спробувати вивести мирні переговори з глухого кута.