В ЄБРР очікують, що на рік інвестиції в Україну становитимуть близько 1,5 мільярда євро
Джерело: Reuters
Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено Бассо заявила, що установа найближчі два роки планує інвестувати близько 1,5 мільярда євро на рік в Україну.
За її словами, сума не встановлена остаточно і може зрости. На сьогодні існує потреба в підтримці України на тлі вторгнення Росії, особливо енергетичного сектора та інфраструктури.
“Це залежить від сценаріїв, але я б очікувала принаймні такого ж, в середньому на рівні 1,5 мільярда євро на рік, у контексті війни. Але якби реконструкція справді почала прискорюватися, то, ймовірно, збільшилася б”, — сказала вона.
З початку повномасштабної війни у 2022-2023 роках банк зарезервував 3 мільярди євро на підтримку інфраструктури України та надання кредитних ліній. З цієї суми 1,7 млрд євро було освоєно торік.
“Якщо не буде опалення, не буде електрики, зима буде дуже важкою. Тому ми в основному на цьому зосереджувалися”, – додала президент ЄБРР.
Також вона додала, що ЄБРР має поновлювану кредитну лінію з “Нафтогазом”. Метою є допомогти закупити достатню кількість газу як і минулої зими. Зокрема банк він має намір збільшити цю кредитну лінію.
- У вівторок, 19 вересня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий пакет допомоги для України на суму 400 мільйонів євро.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.