В ЄС готові подвоїти виробництво артилерійських снарядів
Джерело: Bloomberg
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що Європейський Союз планує збільшити виробництво артилерійських боєприпасів цього чи наступного року, щоб допомогти Україні у військових зусиллях і збільшити постачання континенту.
“Ми бачимо, що європейські промислові потужності зросли, тому це позитивна тенденція. Ймовірно, до кінця року – або на початку наступного – ми зможемо виробляти майже вдвічі більше, ніж виробляли в Європі рік тому”, – зазначив Певкур.
ЄС намагається швидко збільшити виробництво 155-мм артилерійських снарядів для забезпечення постачання Україні і для поповнення власних запасів.
Певкур не уточнив обсягів, які очікується досягти, але в документі про політику Естонії, надісланому державам-членам на початку цього року, говориться, що блок має потужність виробляти близько 300 000 снарядів на рік.
Подвоєння цієї цифри означатиме виробництво 600 000 снарядів до кінця цього року, причому виробництво продовжуватиме зростати.
Особа, знайома з цим питанням, сказала, що наступного року потужність становитиме 1 мільйон снарядів.
- У межах плану з надання Україні мільйона артилерійських снарядів упродовж року, Європейський Союз наразі передав Україні 223,8 тисячі таких боєприпасів і 2,3 тисячі ракет різних видів.
- 1 серпня оприлюднили інформацію про те, що США уклали угоди з Болгарією та Південною Кореєю з метою збільшення постачання 155-мм боєприпасів для України.
- Військові контррозвідники Служби безпеки викрили корупційну схему, яка призвела до зриву державного замовлення на виробництво великої партії боєприпасів для ЗСУ напередодні повномасштабного вторгнення РФ.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.