В ЄС можуть змінити систему військової підтримки України через Угорщину — ЗМІ
Джерело: RMF24
Європейський Союз розглядає можливість зміни системи військової підтримки України у відповідь на вето Угорщини, яка має проросійську позицію. Очікується, що 9 жовтня відбудеться політична домовленість між послами ЄС щодо надання Україні 50 мільярдів євро допомоги, отриманих від заморожених активів РФ.
Як повідомляє брюссельський кореспондент RMF, проект рішення передбачає, що більша частина цих коштів буде спрямована на програми, що фінансуються з бюджету ЄС, а лише 5% піде до Європейського фонду миру, з якого раніше фінансувалася закупівля озброєння для України. Це дозволить обійти угорське вето, оскільки для ухвалення рішення не знадобиться одностайна підтримка.
ЗМІ зазначає, що відсутність потреби у схваленні Угорщини є важливою перевагою цієї зміни. Раніше один із дипломатів ЄС зауважив, що Угорщина вже майже рік блокує виплату восьмого траншу з Фонду миру, який відшкодовує витрати на озброєння для України. Наприклад, Польща кілька місяців очікує виплати майже 2 мільярдів злотих.
Заплановане рішення передбачає, що 95% коштів від заморожених активів РФ будуть спрямовані на програми, що фінансуються з бюджету ЄС. Це призведе до значного скорочення фінансування Фонду миру, з якого раніше фінансувалося постачання озброєння Україні.
Хоча Київ зможе використовувати частину цих коштів для зміцнення оборонної промисловості — система передачі озброєнь зі складів країн ЄС, яку раніше покривав Фонд миру, фактично припиниться через нестачу ресурсів.
Раніше 90% активів російського Центробанку направлялися до Фонду миру, і завдяки цьому Україні було виділено 1,4 мільярда євро на озброєння. Це було можливе завдяки складному дипломатичному маневру, який дозволив тимчасово подолати угорське вето.
- 25 червня віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина під час виступу на конференції повідомила, що Угорщина висунула фактичний перелік із 11 вимог для вступу України до ЄС.
- Угорщина готова подати до суду на Європейську комісію з вимогою відшкодувати кошти на охорону зовнішнього кордону ЄС від мігрантів.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.