В ЄС можуть змінити систему військової підтримки України через Угорщину — ЗМІ
Джерело: RMF24
Європейський Союз розглядає можливість зміни системи військової підтримки України у відповідь на вето Угорщини, яка має проросійську позицію. Очікується, що 9 жовтня відбудеться політична домовленість між послами ЄС щодо надання Україні 50 мільярдів євро допомоги, отриманих від заморожених активів РФ.
Як повідомляє брюссельський кореспондент RMF, проект рішення передбачає, що більша частина цих коштів буде спрямована на програми, що фінансуються з бюджету ЄС, а лише 5% піде до Європейського фонду миру, з якого раніше фінансувалася закупівля озброєння для України. Це дозволить обійти угорське вето, оскільки для ухвалення рішення не знадобиться одностайна підтримка.
ЗМІ зазначає, що відсутність потреби у схваленні Угорщини є важливою перевагою цієї зміни. Раніше один із дипломатів ЄС зауважив, що Угорщина вже майже рік блокує виплату восьмого траншу з Фонду миру, який відшкодовує витрати на озброєння для України. Наприклад, Польща кілька місяців очікує виплати майже 2 мільярдів злотих.
Заплановане рішення передбачає, що 95% коштів від заморожених активів РФ будуть спрямовані на програми, що фінансуються з бюджету ЄС. Це призведе до значного скорочення фінансування Фонду миру, з якого раніше фінансувалося постачання озброєння Україні.
Хоча Київ зможе використовувати частину цих коштів для зміцнення оборонної промисловості — система передачі озброєнь зі складів країн ЄС, яку раніше покривав Фонд миру, фактично припиниться через нестачу ресурсів.
Раніше 90% активів російського Центробанку направлялися до Фонду миру, і завдяки цьому Україні було виділено 1,4 мільярда євро на озброєння. Це було можливе завдяки складному дипломатичному маневру, який дозволив тимчасово подолати угорське вето.
- 25 червня віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина під час виступу на конференції повідомила, що Угорщина висунула фактичний перелік із 11 вимог для вступу України до ЄС.
- Угорщина готова подати до суду на Європейську комісію з вимогою відшкодувати кошти на охорону зовнішнього кордону ЄС від мігрантів.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.