В ЄС розглянуть конфіскацію $300 млрд російських активів на користь України – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Країни Євросоюзу повторно почали аналізувати можливість вилучити заморожені російські активи. Дискусію про $300 млрд відновили на тлі повернення до Білого дому Дональда Трампа, який може зупинити допомогу Україні з боку США.

Дипломатична служба, а також деякі країни ЄС знову зайнялися оцінкою юридичних та фінансових наслідків конфіскації резервів Банку Росії з метою їх передачі Україні. За словами джерел, вивчається питання про те, чи будуть потрібні судові рішення як законні підстави для конфіскації активів, чи буде достатньо розрахунку завданих Україні збитків.

Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили питання під час зустрічі у Брюсселі 16 грудня. Однак, питання знову можуть порушити на саміті лідерів країн блоку 19 грудня. За словами джерел Bloomberg, на пошуку додаткових засобів використання заморожених російських активів наполягають, зокрема, країни Балтії та Швеція. За безпосереднє вилучення резервів виступає голова дипломатичної служби ЄС Кая Каллас. На листопадових слуханнях у Європарламенті із затвердження її кандидатури вона заявила: “Я не використовуватиму слово “конфіскація”, тому що насправді це законне використання активів”.

Тим часом низка інших членів ЄС, включаючи Бельгію, де в депозитарії Euroclear знаходиться близько 190 млрд євро (майже $200 млрд), а також Німеччину та Люксембург, як і раніше, скептично оцінюють ідею конфіскації.

Проти раніше виступав і Європейський центробанк, заявляючи, що це може негативно вплинути на довіру до євро та стабільність європейської фінансової системи. Схожі міркування змусили ЄС спершу наважитися на передачу Україні доходів від резервів.

За словами співрозмовників Bloomberg, деякі країни ЄС нині оцінюють, як такий крок може вплинути на євро, зокрема, на його статус як резервної валюти.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.