В ЄС розширили санкції проти Білорусі
Джерело: пресслужба Європейської Ради
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження санкцій проти 28 осіб за їхню участь у репресіях і порушеннях прав людини в Білорусі.
Санкції накладено на двох заступників начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (ГУБАЗіК) Міністерства внутрішніх справ Білорусі, що відповідає за політичні переслідування, довільні арешти і жорстоке поводження з активістами та членами громадянського суспільства.
До списку санкцій також увійшли прокурори і судді, які ухвалювали політично вмотивовані вироки, зокрема щодо протестувальників проти фальсифікації президентських виборів 2020 року, а також керівники виправних установ.
Санкції торкнулися давніх прихильників режиму Лукашенка, таких як генеральна директорка БелТА Ірина Акулович, ведучий програми “Сенат” на каналі СТВ і голова Молодіжної ради при Національних зборах Білорусі Микита Рачиловський. Ще у цьому переліку є колишній керівник пресслужби Лукашенка Дмитро Жук. Ці особи активно поширювали неправдиву інформацію та дезінформацію, пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства.
Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо Білорусі тепер поширюються на 261 фізичну і 37 юридичних осіб.
Санкції включають заморожування активів, заборону громадянам і компаніям ЄС надавати їм кошти, а також заборону на поїздки, що не дозволяє цим особам в’їжджати або прямувати транзитом через територію ЄС.
- В середу, 26 червня, країни Європейського Союзу погодили пакет санкцій проти Білорусі, щоб спробувати перекрити шлях до уникнення обмежень щодо Росії.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.