В ЄС розширили санкції проти Білорусі

Джерело: пресслужба Європейської Ради

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження санкцій проти 28 осіб за їхню участь у репресіях і порушеннях прав людини в Білорусі.

Санкції накладено на двох заступників начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (ГУБАЗіК) Міністерства внутрішніх справ Білорусі, що відповідає за політичні переслідування, довільні арешти і жорстоке поводження з активістами та членами громадянського суспільства.

До списку санкцій також увійшли прокурори і судді, які ухвалювали політично вмотивовані вироки, зокрема щодо протестувальників проти фальсифікації президентських виборів 2020 року, а також керівники виправних установ.

Санкції торкнулися давніх прихильників режиму Лукашенка, таких як генеральна директорка БелТА Ірина Акулович, ведучий програми “Сенат” на каналі СТВ і голова Молодіжної ради при Національних зборах Білорусі Микита Рачиловський.  Ще у цьому переліку є колишній керівник пресслужби Лукашенка Дмитро Жук. Ці особи активно поширювали неправдиву інформацію та дезінформацію, пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства.

Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо Білорусі тепер поширюються на 261 фізичну і 37 юридичних осіб.

Санкції включають заморожування активів, заборону громадянам і компаніям ЄС надавати їм кошти, а також заборону на поїздки, що не дозволяє цим особам в’їжджати або прямувати транзитом через територію ЄС.

Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.

Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.

На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.

НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.

Ремонт російського НПЗ в Орську, пошкодженого внаслідок атаки українських дронів, може тривати до шести місяців.