В ЄС розширили санкції проти Білорусі
Джерело: пресслужба Європейської Ради
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження санкцій проти 28 осіб за їхню участь у репресіях і порушеннях прав людини в Білорусі.
Санкції накладено на двох заступників начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (ГУБАЗіК) Міністерства внутрішніх справ Білорусі, що відповідає за політичні переслідування, довільні арешти і жорстоке поводження з активістами та членами громадянського суспільства.
До списку санкцій також увійшли прокурори і судді, які ухвалювали політично вмотивовані вироки, зокрема щодо протестувальників проти фальсифікації президентських виборів 2020 року, а також керівники виправних установ.
Санкції торкнулися давніх прихильників режиму Лукашенка, таких як генеральна директорка БелТА Ірина Акулович, ведучий програми “Сенат” на каналі СТВ і голова Молодіжної ради при Національних зборах Білорусі Микита Рачиловський. Ще у цьому переліку є колишній керівник пресслужби Лукашенка Дмитро Жук. Ці особи активно поширювали неправдиву інформацію та дезінформацію, пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства.
Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо Білорусі тепер поширюються на 261 фізичну і 37 юридичних осіб.
Санкції включають заморожування активів, заборону громадянам і компаніям ЄС надавати їм кошти, а також заборону на поїздки, що не дозволяє цим особам в’їжджати або прямувати транзитом через територію ЄС.
- В середу, 26 червня, країни Європейського Союзу погодили пакет санкцій проти Білорусі, щоб спробувати перекрити шлях до уникнення обмежень щодо Росії.
Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що Одеса запровадила щоденний спеціальний режим роботи світлофорів, щоб зупинити транспорт під час загальноукраїнської хвилини мовчання.
У Бородянці на Київщині встановили перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення. Рішення дозволяє оперативно забезпечувати громади захисними спорудами. Модульні укриття проходять випробування військовими, що підтверджує їхню надійність у реальних умовах.
Між пропозиціями мирного плану адміністрації Дональда Трампа, адресованими Україні, і тим, на що готова піти влада в Києві, є значні розбіжності, інформує високопоставлений український співрозмовник.
Безпека Польщі та незалежна, суверенна Україна — це польські “червоні лінії” щодо проєкту мирного плану. Відповідну заяву зробив міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що для припинення війни проти України та запобігання новій агресії з боку Москви необхідно обмежити російську армію та її фінансування.