В ЄС розширили санкції проти Білорусі
Джерело: пресслужба Європейської Ради
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження санкцій проти 28 осіб за їхню участь у репресіях і порушеннях прав людини в Білорусі.
Санкції накладено на двох заступників начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (ГУБАЗіК) Міністерства внутрішніх справ Білорусі, що відповідає за політичні переслідування, довільні арешти і жорстоке поводження з активістами та членами громадянського суспільства.
До списку санкцій також увійшли прокурори і судді, які ухвалювали політично вмотивовані вироки, зокрема щодо протестувальників проти фальсифікації президентських виборів 2020 року, а також керівники виправних установ.
Санкції торкнулися давніх прихильників режиму Лукашенка, таких як генеральна директорка БелТА Ірина Акулович, ведучий програми “Сенат” на каналі СТВ і голова Молодіжної ради при Національних зборах Білорусі Микита Рачиловський. Ще у цьому переліку є колишній керівник пресслужби Лукашенка Дмитро Жук. Ці особи активно поширювали неправдиву інформацію та дезінформацію, пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства.
Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо Білорусі тепер поширюються на 261 фізичну і 37 юридичних осіб.
Санкції включають заморожування активів, заборону громадянам і компаніям ЄС надавати їм кошти, а також заборону на поїздки, що не дозволяє цим особам в’їжджати або прямувати транзитом через територію ЄС.
- В середу, 26 червня, країни Європейського Союзу погодили пакет санкцій проти Білорусі, щоб спробувати перекрити шлях до уникнення обмежень щодо Росії.
Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.
Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.
Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ.
5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.
Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.