ВАКС наново розпочав розгляд справи «плівок ОАСК»

Джерело: ЦПК

Вищий антикорупційний суд змушений розпочати розгляд справи “плівок ОАСК” заново, позаяк одна з членів колегії пішла у декретну відпустку і виникла необхідність її замінити іншим суддею.

Тож якщо відбувається заміна судді, розгляд справи може продовжуватись далі, якщо ніхто з учасників не заперечує. Однак, в іншому випадку — розгляд справи має розпочатись з самого початку.

Справа триває у суді з 2022 року. Так, дише підготовче засідання тривало майже два роки, що повʼязано з системною неявкою деяких обвинувачених або їхніх захисників, заявленням десятків клопотань сумнівної якості, “метою яких було затягування процесу”, переконані у ЦПК.

У квітні 2024 року суддям все ж вдалось закінчити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті, однак обвинувачені продовжували зловживати своїми правами. Тому за сім місяців розгляд справи майже не зрушив з місця. За цей час встигли лише оголосити обвинувальний акт, розʼяснити суть обвинувачення кожному з обвинувачених, оголосити вступні промови, а також заслухати низку сумнівних відводів та клопотань.

Втім, постійно затягувати розгляд все одно не вдасться, адже до спливу строків давності у справі ще дуже довго, — додали у повідомленні.

Нагадаємо, раніше ВАКС розпочав розгляд заново справи брата голови ліквідованого ОАСК Юрія Зонтова, а також справу Максима Микитася про заволодіння 81 млн грн Нацгвардії.

Довідка. “Плівки Вовка”, або “плівки ОАСК” — серія приватних розмов суддів Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), у яких голова суду Павло Вовк та інші судді обговорювали вплив на суди та інші органи влади в Україні, ухвалення рішень щодо певних справ за хабарі, а також плани із “захоплення” та “утримання” влади. Розмови були записані та оприлюднені Національним антикорупційним бюро України і стали основою для кримінального розслідування дій членів суду і однією з причин ліквідації ОАСК.

26 липня 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) разом з управлінням спецрозслідувань Генеральної прокуратури України провели обшуки в Окружному адміністративному суду міста Києва (ОАСК) у справі про можливе незаконне втручання керівництва та суддів ОАСК у розгляд справ та роботу інших органів влади. За версією слідства голова ОАСК Павло Вовк хотів уникнути кваліфікаційного оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і для цього “почав створювати штучні перешкоди у діяльності окремих членів ВККС” за допомогою окремих суддів ОАСК та Державного бюро розслідувань. За версією правоохоронців, судді ОАСК також здійснювали вплив стосовно Конституційного Суду, міністерств, інших судів, Вищої ради правосуддя та Верховної Ради України.

У той же день НАБУ оприлюднило записи розмов суддів ОАСК, у яких вони обговорювали подання позовів до ОАСК задля зупинення повноважень членів ВККС.

2 серпня 2019 року слідчі ГПУ допитали та вручили підозри голові ОАСК Павлу Вовку, суддям ОАСК Ігорю Погрібніченку та Євгенію Аблову, та судді Суворівського районного суду міста Одеси Івану Шепітку стосовно втручання в роботу ВККС. Підозри також стосувалися: перевищення влади, шахрайства, службового підроблення та недбалості, незаконного перешкоджання мітингам, постановлення завідомо неправосудних рішень, пропозиції або надання хабара та втручання в роботу автоматичного документообігу суду.

14 серпня 2019 року до Вищої ради правосуддя (ВРП) надійшли клопотання заступника генерального прокурора про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя Вовка, Погрібніченка та Шепітка.

20 серпня 2019 року ВРП не підтримала клопотання щодо відсторонення Вовка. Водночас сам Вовк заявив, що ще з 1 серпня він склав повноваження голови суду. Пізніше журналісти програми “Схеми: корупція в деталях” встановили, що троє членів ВРП ухвалювали рішення в умовах конфлікту інтересів.

Вовк натомість назвав записи “монтажем”, а справу проти нього “політичною” і “мильною бульбашкою”, яка “лусне” приблизно через півроку.

21 січня 2020 року відбулись збори суддів ОАСК на яких, шляхом таємного голосування, знову було обрано Павла Вовка головою суду. За рішення проголосували 39 із 42 присутніх суддів.

17 липня 2020 року детективи НАБУ повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’ятьом суддям ОАСК, а також голові Державної судової адміністрації України. Цього разу їх звинуватили в утворенні злочинної організації на чолі з Вовком, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

3 листопада НАБУ вдруге оголосило Павла Вовка у розшук. 29 вересня 2021 року ВАКС наклав на Голову ОАСК Павла Вовка штраф у 4 540 грн через систематичну неявку до суду. 4 листопада 2022 року ВАКС дозволив примусовий привід до суду голови ОАСК Павла Вовка, а також Євгенія Аблова, Ігоря Качура та Ігоря Погрібніченка у цій справі.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виділило для проведення стандартного опитування щодо корупції в Україні понад 1,7 мільйона гривень.
В Європейському Союзі погодили створення Ревізійної ради Українського фонду, метою якої є контроль за фінансуванням з боку блоку для запобігання проявів корупції та шахрайства.
СБУ спільно з НАБУ викрили на корупції мера одного із міст на Закарпатті та його спільників, які, зловживаючи службовим становищем, намагались продати земельну ділянку у центрі міста площею понад 3 га за зниженою ціною.
Міністр оборони України Рустем Умєров на щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації заявив, що під час війни ставиться до корупції як до тероризму.

Президент України Володимир Зеленський дав велике інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту для подкасту The Diary of a CEO. Глава держави розповів про перші години повномасштабного вторгнення, оборону Києва, російські злочини в Бучі, стосунки з президентом США Дональдом Трампом і можливість завершення війни. Також він відверто говорив про втому, втрату сну, біль родин загиблих і те, як війна змінила його ставлення до сім’ї.