ВАКС знову зменшив заставу ексголові Хмельницької МСЕК Крупі

Джерело: ВАКС

Вищий антикорупційний суд продовжив термін тримання під вартою до 26 січня 2025 року колишній очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяні Крупі, знову зменшивши розмір застави з 300 млн грн до 280 млн грн.

У четвер, 28 листопада, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянула клопотання стосовно керівниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, яка є депутатом Хмельницької обласної ради, щодо продовження строків досудового розслідування, а також щодо продовження строків тримання під вартою, — мовиться у повідомленні.

Слідча суддя ВАКС ухвалила продовжити строк досудового розслідування до шести місяців – до 5 квітня 2025 року включно.

Також ВАКС продовжив підозрюваній строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26 січня 2025 року включно.

Як альтернативу суд визначив заставу в сумі 280 млн грн, — додали у повідомленні.

Так, у разі внесення застави Крупа зобов’язана:

не відлучатись з Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду
прибувати до детектива прокурора або суду за викликом
не спілкуватись з працівниками МСЕК та особами, які звертались до МСЕК
здати закордонний паспорт
повідомляти про зміну місця проживання.

Тетяна Крупа брала участь у засіданні шляхом відеозв’язку.

Адвокатка Тетяни Крупи заявляла, що всі кошти арештовані, і родина Крупи не має можливості внести їх.

Під час судового засідання стало відомо, що під час обшуків у Крупи знайшли квитанції, котрі підтверджували, що тільки на рахунках у польських банках у сімейства Крупи може бути розміщена значна сума коштів, зокрема:

У невістки Крупи на рахунках було 200 тисяч доларів
У Тетяни Крупи 590 тисяч доларів
У її чоловіка 1 млн 245 тисяч доларів

Крім того, прокурор зазначив, що вже арештовано понад 150 об’єктів нерухомості, які зареєстровано на різних фізичних та юридичних осіб, а також можуть існувати інші ще не віднайдені активи.

Захист же наголосив, що сім’я Крупи тривалий час займалась підприємницькою діяльністю з виробництва та продажу електроенергії, тож, мовляв, за 2019-23 роки дохід їх підприємств складав 171 млн грн. А виявлені у квартирі кошти належать її чоловіку, який отримав їх під час ведення бізнесу – більша частина коштів була передана йому, як інвестиції у спільні бізнес-проєкти.

Стосовно грошей на рахунках в польських банках вони заявили, що наразі жодних закордонних активів у сімейство Крупи нема.

Тетяну Крупу підозрюють у незаконному збагаченні щонайменше на 137 млн грн.

4 жовтня працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Син посадовиці займає керівну посаду в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Як стало відомо згодом, фігурантку звуть Тетяна Крупа. Її син Олександр і чоловік Володимир є засновниками компанії “СОЛАР-ІНВЕСТ”, яка спеціалізується на виробництві сонячної електроенергії.

У посадовців вдома працівники ДБР виявили майже 5,2 млн доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн гривень, а також брендові прикраси.

“Правоохоронці знаходили гроші в квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах”, – кажуть в ДБР.

Після цього редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов заявив, що п’ятдесят прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, “дахуючи” корупційну схему “слуги народу” Крупи у МСЕК та Пенсійному фонді.

За його словами, обставини справи свідчать, що правоохоронні органи Хмельницької області знали про масштабну систему, яку створила “слуга народу” Тетяна Крупа, оскільки були співучасниками корупційних схем.

За підрахунками Бутусова, за деклараціями загальна сума пенсій, які отримали тільки встановлені 50 прокурорів-інвалідів від платників податків, становить як мінімум 54,1 мільйона гривень.

Згодом Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про звільнення з посади після корупційних скандалів із МСЕК та прокурорами.

Тоді, влада країни скликала засідання РНБО, де ухвалила рішення про ліквідацію МСЕК.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Медико-соціальні експертні комісії в Україні замінять новою європейською моделлю: цифровою і повністю прозорою.

4 листопада Кабінет міністрів України подав у Верховну Раду анонсований законопроєкт про реформування (ліквідацію) МСЕК.

Керівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не допускатимуть до роботи в новій системі, стверджують у Міністерстві охорони здоров’я.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що конфіскувати статки очільників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) неможливо.
Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.