Вчені перетворили овечу вовну на матеріал, який допомагає відновлювати кістки

Джерело: ScienceDaily

Дослідники з Королівського коледжу Лондона виявили, що звичайна овеча вовна може стати ефективним та більш екологічним варіантом для відновлення пошкоджених кісток.

Науковці зосередилися на кератині – природному структурному білку, який можна вилучити з вовни.

Під час випробувань на живій тварині цей матеріал сприяв регенерації кісткової тканини та формуванню нової тканини, яка за своїми характеристиками більше нагадувала здорову природну кістку, ніж тканина, утворена з використанням уже звичного колагену.

Колаген проти кератину

Протягом десятиліть колаген був “золотим стандартом” у багатьох регенеративних медичних та стоматологічних застосуваннях. З його допомогою створюють каркаси, які діють як захисні бар’єри. Під час загоєння вони не дають м’яким тканинам втручатись у пошкоджену ділянку, водночас надаючи простір для росту нової кістки.

Однак колаген має кілька недоліків: матеріал відносно слабкий, може занадто швидко руйнуватися, а також його складно і дорого видобувати.

Щоб обійти ці недоліки науковці створили мембрани з кератину, видобутого з вовни. Вони хімічно обробили матеріал, щоб створити каркаси, які мали залишатися стабільними та міцними.

Спочатку мембрани протестували з клітинами людських кісток у лабораторії. Коли все пройшло добре – дослідники перейшли до випробувань на тваринах.

Науковці імплантували кератинові мембрани щурам з дефектами черепа. Протягом наступних тижнів команда відстежувала, наскільки ефективно мембрани підтримували ріст нових кісток у пошкоджених ділянках.

Що з цього вийшло

Результати виявили важливу різницю між кератином і колагеном. Колагенові мембрани генерували більшу кількість кістки загалом, але кістка, утворена з кератинових каркасів, була більш організованою та структурно надійною. Її волокна також були краще вирівняні, що надало новій тканині більшої схожості на природну, здорову кістку.

Кератинові мембрани також залишалися стабільними під час процесу загоєння та плавно інтегрувалися з навколишніми тканинами. Обидві характеристики важливі, якщо матеріал зрештою розглянуть для практичного медичного застосування.

Люди схильні ідеалізувати минуле й оцінювати сучасність більш критично. Таке сприйняття не є новим – дослідники стверджують, що подібні уявлення існували ще за часів Гомера. Водночас науковці наголошують: ностальгія та переконання, що світ невпинно погіршується, – це різні явища, які по-різному впливають на людей.
Науковці з Массачусетського технологічного інституту (MIT) розробили новий спосіб вирощування кровоносних судин у лабораторії за допомогою магнітів. За словами дослідників, технологія дозволяє значно точніше контролювати ріст судин, що може наблизити створення повноцінних штучних органів і тканин для трансплантації.
Нещодавно відкритий вид динозавра із Зімбабве допоміг ученим краще зрозуміти, як ці тварини поширювалися та еволюціонували на ранніх етапах своєї історії. Нове дослідження свідчить, що близько 210 мільйонів років тому територія південної Африки складалася з кількох окремих екосистем, у кожній із яких жили різні види динозаврів.