Вчені припустили, що кажани виникли в Європі 65 мільйонів років тому
Джерело: ScienceDaily
Кажани, ймовірно, вперше з’явилися в Європі приблизно 65–60 мільйонів років тому, а згодом поширилися на інші континенти. Такі висновки зробила міжнародна команда науковців, яка поєднала геномні дані та дослідження викопних решток.
У дослідженні взяли участь 137 науковців із 64 країн. Вони проаналізували геноми 103 видів кажанів, зокрема 42 нові хромосомні збірки, що охоплюють усі 21 відому родину цих тварин. Також дослідники вивчили дані про 44 викопні види.
“Це надзвичайне досягнення: після десятиліть досліджень і суперечливих висновків ми нарешті маємо надійне філогенетичне дерево, яке тепер можемо використовувати для правильного розуміння того, як і де еволюціонували унікальні риси кажанів”, – зазначила директорка проєкту Bat1K, професорка Емма Тілінг із Школи біології та екологічних наук Університету Дубліна (UCD).
За результатами аналізу, найімовірніше, кажани виникли в Європі в пізньому палеоцені. Пізніше їхні нащадки поширилися в Африці, а згодом – в Америці, Азії та Австралії.
Науковці також отримали нові дані про походження здатності кажанів літати та використовувати ехолокацію. Аналіз викопного виду Vielasia, який належить до найдавнішої гілки родини кажанів, свідчить, що ехолокація могла з’явитися майже на початку їхньої еволюції.
Дослідники вважають, що політ та ехолокація виникли ще до активного поширення сучасних груп кажанів. Ці особливості могли сприяти їхньому подальшому еволюційному успіху.
Крім того, команда комп’ютерно реконструювала геном спільного предка всіх сучасних кажанів. Цей ресурс планують використовувати для подальшого вивчення генетичних особливостей польоту, ехолокації, довголіття та стійкості до хвороб.
- До центру реабілітації кажанів “Печера” доправили групу травмованих тварин із Тернополя. За словами волонтерів, вони постраждали після падіння дерева, в якому жили.
- Українські дослідники розповіли, як кажани можуть «відтермінувати» вагітність до весни
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.