Вчені розкрили приховану небезпеку отрути чорної мамби

Дослідники з Університету Квінсленда виявили, що отрута чорної мамби та кількох інших видів цих змій здійснює подвійну атаку на нервову систему, що може пояснити, чому стандартні протиотрути іноді не спрацьовують. Це відкриття може революціонізувати розробку нових засобів лікування укусів змій, які щорічно спричиняють тисячі смертей в Африці.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим у ScienceDaily, отрута чорної мамби (Dendroaspis polylepis), західної зеленої мамби та мамби Джеймсона не обмежується одним типом нейротоксичності. Вона спочатку викликає млявий параліч, блокуючи сигнали від нервів до м’язів, а після введення протиотрути може спровокувати спастичний параліч – болючі, неконтрольовані спазми через надмірну стимуляцію м’язів.

Професор Брайан Фрай зі Школи навколишнього середовища Університету Квінсленда пояснив, що ці змії застосовують скоординовану атаку на дві різні ділянки нервової системи. “Чорна мамба, західна зелена мамба та мамба Джеймсона не просто використовують одну форму хімічної зброї – вони починають атаку в двох різних точках нервової системи”, – зазначив професор Фрай. Раніше вчені вважали, що лише східна зелена мамба здатна викликати спастичний параліч, але нове дослідження спростовує це.

Дослідження розв’язує давню клінічну загадку: чому деякі пацієнти, укушені мамбами, спочатку покращуються після введення протиотрути, відновлюючи м’язовий тонус, але потім страждають від інтенсивних спазмів. “Отрута спочатку блокує нервові сигнали від досягнення м’язів, але після лікування вона надмірно стимулює м’язи. Це як лікувати одну хворобу і раптово виявляти іншу”, – додав професор Фрай.

Укуси мамб становлять серйозну загрозу в країнах Африки на південь від Сахари, де щорічно фіксують близько 30 000 смертей від зміїних укусів. Кандидат наук Лі Джонс, який проводив експериментальну роботу над отрутами, підкреслив необхідність нових протиотрут. “Ми мали намір зрозуміти різну потенцію отрути між видами мамб, але виявили, що протиотрута викриває іншу половину впливу отрути на пресинаптичні рецептори”, – сказав пан Джонс.

Дослідники також встановили, що дія отрути варіюється залежно від географічного походження змій. Наприклад, популяції чорної мамби з Кенії та Південної Африки демонструють відмінності, що ускладнює лікування в різних регіонах. “Це ще більше ускладнює стратегії лікування, оскільки протиотрути не розроблені для протидії тонкощам різних отрут”, – зауважив пан Джонс.

Професор Фрай наголосив на практичному значенні відкриття: “Це не просто академічна цікавість – це прямий заклик до клініцистів та виробників протиотрут. Визначивши обмеження поточних засобів і розуміючи повний спектр активності отрути, ми можемо покращити доказовий догляд за укусами змій”. За його словами, такі трансляційні дослідження допоможуть лікарям приймати кращі рішення в реальному часі та рятувати життя.

Лабораторна робота проводилася у співпраці з Monash Venom Group. Результати дослідження можуть призвести до створення спеціалізованих протиотрут, адаптованих до конкретних видів мамб та регіонів, що підвищить ефективність лікування.

У Біхарі, Індія, змія вкусила робітника на ім’я Сантош Лохар, а він, своєю чергою, тричі вкусив її у відповідь. Невдовзі рептилія померла, а чоловік вижив.
Понад сотня учнів в Індії отруїлись шкільною їжею, у якій було знайдено мертву змію.

Вчені розкрили приховану небезпеку отрути чорної мамби – подвійна неврологічна атака