Вчені виявили під океанським дном масивний «резервуар» CO₂ у шарах лавового щебеню
Джерело: Science Daily
Міжнародна група дослідників встановила, що під товщею океанічної кори існують значні скупчення лавового щебеню, які можуть утримувати великі обсяги вуглекислого газу протягом десятків мільйонів років.
Висновки зроблені на основі аналізу порід, сформованих близько 60 мільйонів років тому та добутих із глибоких шарів під Південним Атлантичним океаном.
Дослідження показало, що CO₂ поглинається й зберігається у шарах фрагментованої лави, які утворюються під час руйнування підводних гір та поступово накопичуються на морському дні. Науковці вперше чітко визначили роль таких структур як природних довгострокових резервуарів вуглецю, що проливає нове світло на те, як Земля регулює вуглецевий цикл у геологічних масштабах.
Провідна авторка роботи, докторка Розалінд Коггон пояснила, що брекчія – уламковий матеріал, який утворюється внаслідок ерозії схилів підводних гір – виявилася надзвичайно пористою та проникною. Через ці утворення протягом мільйонів років циркулює морська вода, і в процесі таких взаємодій CO₂ закріплюється у мінералах карбонату кальцію, якими з часом цементується лавовий щебінь.
За її словами, отримані керни стали першими зразками, що дозволяють простежити, як такі відклади зберігалися й переміщувалися океанською корою протягом десятків мільйонів років.
Дослідники також зауважили, що вуглецевий баланс атмосфери формується внаслідок повільного обміну між надрами Землі, океанами та атмосферою. Вулканічні процеси на серединноокеанічних хребтах додають CO₂ у систему, але водночас морська вода, проходячи крізь охолоджену лаву, вилучає частину вуглецю й фіксує його у породах. Команда вперше кількісно оцінила масштаби такого поглинання.
Під час буріння Південної Атлантики вчені виявили, що деякі зразки брекчії містять від двох до сорока разів більше CO₂, ніж звичайні лавові породи. Це підтверджує, що такі утворення можуть відігравати значно більшу роль у довгостроковому накопиченні вуглецю, ніж вважалося раніше.
- Міжнародна команда дослідників виявила несподівані ознаки життя у синьому вулканічному осаді, відібраному з грязьових вулканів поблизу Маріанської западини. Зразки були взяті на глибині майже 3 000 метрів і містять жири та інші сліди живих організмів, що свідчить про існування мікробних спільнот у цих екстремальних умовах.
Нікі Мінаж опинилася в центрі чергового скандалу після того, як вирішила оригінально привітати Дональда Трампа з Днем президентів. Опублікувавши кадри, де вона та президент США вдягнені в однакові рожеві образи, зірка отримала шквал звинувачень у несмаку та лицемірстві.
На засіданні правління 17 лютого орган співрегулювання у сфері онлайн-медіа обрав нового керівника та секретаря правління. Головою правління стала виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, тоді як директорка громадської організації “Детектор медіа” обрана секретарем правління.
Влада Каліфорнії подала позов проти Міністерства освіти США та федерального уряду через загрозу втратити приблизно 4,9 млрд доларів щорічного фінансування освіти. Причиною став закон штату, який забороняє примусово розкривати батькам інформацію про гендерну ідентичність трансгендерних учнів без їхньої згоди.
Кримінальний суд Кіпру виправдав колишнього спікера парламенту Деметріса Сіллуріса у справі про корупцію, пов’язану із “золотими паспортами” (програма “Громадянство за інвестиції”).
Після 29 років фактичного шлюбу та виховання чотирьох спільних дітей, очільник уряду та його обраниця Анна Акопян стали офіційним подружжям, супроводжуючи цю подію неоднозначними жартами у мережі.