Вчені з допомогою генної інженерії відродили вимерлий тисячі років тому вид вовка

Фото: скриншот з відео TIME

Джерело: TIME

Вчені з Colossal Biosciences відродили вид вовка, який вимер понад 10 000 років тому – лютововка.

Хоча лютововк бродив Америкою – від Венесуели до Канади – тисячі років тому, по всій цій території було виявлено тисячі його останків, що й дало змогу вченим зрештою відродити цей вид.

Використовуючи штучну генну інженерію та стародавню ДНК, яка збереглась, фахівці Colossal розшифрували геном лютововка, переписали генокод звичайного сірого вовка, аби він відповідав генокоду лютововка, і використовуючи домашніх собак як сурогатних матерів, вивели трьох вовченят – Ромула, Рема та Кхалісі.

Вовченята народжувались окремо – торік восени та цієї зими. Фактично, вченим вперше вдалось відновити звірів, чий генофонд давно зник. Журналістам дозволили побачити Ромула та Рема (Кхалісі лише 2 місяці, тому її не показали) в американському заповіднику дикої природи за умови, що місце перебування вовченят не розголошуватимуть, аби вберегти їх від надмірної уваги.

Для того, аби виявити різницю між живим та вимерлим видом, потрібно небагато генетичних змін. У вовка, як і в інших видів псових, 19 000 генів. Для відновлення гена лютововка довелось внести лише 20 правок у 14 генів звичайного сірого вовка, але ці зміни призвели до низки відмінностей.

Зокрема у Ромула та Рема біла шерсть, більший розмір, потужніші плечі, ширша голова, великі зуби та челюсть, м’язисті лапи та характерні вокалізації, зокрема на виття та скавуління.

Геном лютововка, який проаналізували для визначення цих змін, вивели з двох давніх зразків: зуба, якому 13 000 років, та вушної кістки, якій 72 000 років. Вони були взяті з музеїв.

Зазвичай для клонування потрібно вирізати зразок тканини у тварини-донора та виділити одну клітину. Ядро цієї клітини, яке містить всю ДНК, вилучають та поміщають до яйцеклітини, в якої перед цим видаляють її власне ядро. Яйцеклітина розвивається до ембріона, який надалі імплантують у матку сурогатної матері.

Та під час виведення лютововка клітини виділяли не зі зразка тканини донорського сірого вовка, а з його крові. Вибрані ними клітини – відомі як ендотеліальні клітини-попередники (ЕКП) – утворюють вистилку кровоносних судин.

Далі вчені змінили 14 основних генів у ядрі клітини і змінене ядро перенесли у яйцеклітину.

Загалом фахівці створили 45 модифікованих яйцеклітин, яким дали розвинутись до ембріонів в лабораторії. Ці ембріони помістили у матки двох сурогатних помісей гончих, яких обирали зважаючи на загальний стан здоров’я та розмір, оскільки вони народжували великих дитинчат.

У кожної матері ембріон закріпився і перейшов у доношену вагітність (у жодного собаки не було викидня чи мертвонароджених). 1 жовтня 2024 року народились Ромул та Рем, а через кілька місяців вчені повторили процедуру з іншими ембріонами та іншою сурогатною матір’ю, і 30 січня 2025 року народилась Кхалісі.

Всі троє вовченят народились з допомогою планового кесаревого розтину, аби мінімізувати ризик ускладнення пологів.

“Ми вирішили віддати обох цуценят сурогатній матері, яка демонструвала найкращі материнські інстинкти. Це відбулось приблизно через дві години після народження і вона одразу почала піклуватись про них та годувати”, – розповіли фахівці.

Однак матір годувала їх лише кілька днів, а далі вовченят годували з пляшечки, бо сурогатна мама стала занадто уважною та порушувала режим сну і годування вовченят.

Від матері їх забрали у віці восьми тижнів і відтоді вони живуть життям здорових молодих лютововків.

Від моменту народження лютововки живуть в екологічному заповіднику площею 2000 акрів, оточеного високим парканом. На території заповідника є ветеринарна клініка, укриття на випадок екстримальних погодних умов, та природні лігвища. За тваринами цілодобово слідкують ветеринари.

Їх годують яловичиною, кониною та олениною, а також печінкою та іншими субпродуктами, і кормом для цуценят. Поки фахівці не спостерігали, аби вовченята полювали за іншими тваринами. Вчені також не надають їм живу здобич.

Вже зараз Ромул та Рем демонструють поведінку, яка б допомагала їм у дикій природі, але мало що дає у напівневолі. До прикладу, у двотижневому віці вони почали вити, а також доволі рано почали вистежувати та полювати на листя чи все, що рухається. Вони проявляють обережність, ховаючись у темних місцях, якщо їх потривожити.

“Від першого дня вони поводились як вовки і рідко проявляли поведінку, схожу на собачу”.

Поки тварини не загрожували людям, але такий ризик існує.

Водночас фахівці зазначають, що Ромул та Рем відрізняються характерами.

“Ромул був дуже хоробрим цуценям і першим, хто відправився досліджувати світ самостійно, навіть коли йому було всього кілька днів. Рем був набагато стриманішим і слідував підказкам Ромула. У міру дорослішання, Рем став впевненішим і першим, хто досліджував нові речі та нові області”.

Лютововк – не єдиний вид вимерлої тварини, яку хоче відновити Colossal. Серед їхнього списку бажань – шерстистий мамонт, додо і тасманський тигр.

Щобільше, у березні компанія, до складу якої на цей час входить 130 вчених, повідомила,що скопіювала ДНК мамонта з метою створити шерстисту мишу – химерну тварину з довгою золотою шерстю та пришвидшеним жировим обміном мамонта.

У компанії стверджують що завдяки своїм методам вони можуть не лише відроджувати зниклі види, а й запобігти вимиранню чинних видів, які під загрозою зникнення.

• Американець Чад Тавернія шукає зниклих котів і собак за допомогою дрона з тепловізором. За рік чоловіку вдалося врятувати понад 40 тварин.