Вчений розшифрував досьє, яке розкриває мережу шпигунів королеви Єлизавети І по всій Європі
Джерело: The Guardian
Професор ранньомодерної британської історії в Університеті Лідса Стівен Алфорд розшифрував 428-річне секретне досьє, яке розкриває імена понад 20 шпигунів королеви Єлизавети І, які діяли на території всієї Європи.
Як розповіли в агенції, королева Єлизавета І, яка була донькою Анни Болейн та останньою правителькою з династії Тюдорів, правила Великою Британією з 1558 по 1603 рік. У цей період держсекретарем був розвідник Роберт Сесіл, відомий тим, що розкрив “Порохову змову” 1605 року.
Нині дослідник Стівен Алфорд виявив, що Роберт Сесіл створив і використовував підпільну мережу, щоб шпигувати за європейськими монархами на користь англійського престолу.
Раніше вчені були переконані, що таких шпигунів було лише декілька. Але відкриття Алфорда доводить, що держсекретар насправді мав організовану мережу з понад 20 шпигунів у Португалії, Франції, Бельгії, Іспанії, Шотландії, Швеції, Нідерландах, Італії та інших країнах Європи.
За словами Алфорда, більшість шпигунів у 16 столітті з’являлися випадково і добровільно надавали ту чи іншу інформацію. Але ці розвідники діяли організовано.
“Це були поважні люди, багато з яких були міжнародними комерсантами, які отримували зарплату. Сесіл вибирав купців, тому що вони подорожували, вміли читати і писати, розмовляли європейськими мовами і мали власні мережі”, – пояснив Алфорд.
428-річне секретне досьє Роберта Сесіла вдалося зібрати докупи за допомогою ключового документа – аркуша паперу під заголовком “Імена розвідників”.
Документ тривалий час пролежав у Національному архіві, а 15 років тому його знайшов Стівен Алфорд.
За словами науковця, Роберт Сесіл почав писати цей перелік у 1596 році. Згодом вікторіанські архіваріуси помістили його у теку “різне”.
“Там було багато імен, серед яких – імена людей, що входили до таємної ради Єлизавети І або були близькими до неї. Багато кого я не знав. Зрештою, я зрозумів, що цифри поруч з їхніми іменами – це номери сторінок, і що це справді сторінка зі змістом. Це був момент осяяння”, – наголосив вчений.
Алфорд шукав усі можливі дані про розвідників. Він переглядав всі документи в пошуках маленької цифри в кутку, що збігалася з номером розвідника на сторінці змісту.
Фото: NATIONAL ARCHIVES, KEW
“До 19 століття рукописи дуже погано зберігалися – часто їх запихали у камери в лондонському Тауері – до деяких з них дісталися щури і миші. Часто вони були заплямованими, іноді можна побачити сліди від зубів. Це диво, що ці папери взагалі збереглися”, – зізнався вчений.
Поступово збираючи досьє на кожного розвідника, чоловік почав помічати певну закономірність. Наприклад, усі вони були під рукою в офісі Сесіла, коли надходили звіти, або коли треба було обліковувати платежі.
Зрештою, Стівен Алфорд описав усі свої відкриття про шпигунську службу часів Королеви Єлизавети I у книзі “Всі його шпигуни: Таємний світ Роберта Сесіла” від видавництва Penguin.
- Після того, як країни ЄС масово вислали 600 російських шпигунів-дипломатів, столиця Австрії стала новим центром російського шпигунства в Європі.
Після смерті одного з найнебезпечніших наркобаронів країни Мексика зіткнулася з хвилею насильства, що змусила владу терміново залучити тисячі військових. У результаті Мексиканська армія та Національна гвардія були приведені в підвищену готовність.
Оттава розглядає можливі кроки для посилення онлайн-безпеки після того, як стало відомо, що OpenAI не передала поліції інформацію про проблемного користувача напередодні стрілянини у навчальному закладі.
Колишнього британського посла у США Пітера Мандельсона затримали в Лондоні за підозрою у зловживанні службовим становищем у межах розслідування його зв’язків із Джеффрі Епштейном.
Уряд Угорщини офіційно відмовився підтримувати фінансовий план ЄС щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту, пов’язавши це рішення із зупинкою транзиту російської сировини українською територією.
Очільник НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький різко відреагував на заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, назвавши його погрози зупинити експорт електроенергії технічно та юридично неможливими в межах європейської енергосистеми.