Велика Британія та Норвегія створюють спільний флот для відстеження російських кораблів

Джерело: уряд Великої Британії

Велика Британія та Норвегія підписали масштабну оборонну угоду про спільні дії флотів для захисту підводної інфраструктури та відстеження російських підводних човнів у північній частині Атлантичного океану.

Угоду ухвалили під час візиту прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Стьоре на авіабазу RAF Lossiemouth, де він зустрівся з британським прем’єром Кіром Стармером. Угода отримала назву Lunna House — на честь бази норвезького руху опору часів Другої світової війни.

Згідно з документом, Лондон і Осло створять об’єднаний флот із щонайменше 13 військових кораблів, підсилений автономними системами. Фрегати патрулюватимуть стратегічний район між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, де останніми роками зросла активність російських, зокрема розвідувальних, суден.

Обидві країни також використовуватимуть взаємозамінний флот із нових протичовнових фрегатів Type 26: вісім британських та щонайменше п’ять норвезьких.

“У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах виявляється все більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати наші кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив Стармер.

Угода також передбачає:

  • приєднання Британії до норвезької програми з розробки материнських кораблів для безпілотних систем пошуку мін та підводної війни;
  • цілорічне навчання Королівської морської піхоти в Норвегії;
  • прийняття Королівським флотом сучасних норвезьких морських ударних ракет;
  • поглиблення співпраці в галузі торпед Sting Ray, що сприятиме збільшенню запасів боєприпасів;
  • спільні військові навчання наших збройних сил;
  • лідерство Великої Британії та Норвегії у впровадженні НАТО автономних систем на Крайній Півночі.

Крім того, угода Lunna House поглиблює промислову співпрацю між країнами, підтримує кваліфіковані робочі місця та підсилює оборонну готовність.

Улітку 2026 року внаслідок російських ударів по українських видавництвах було знищено 13 млн книжок. У 2027 році в межах ініціативи «Тисячовесна» планують запровадити окремий напрям підтримки книговидавництва.

Росія відновлює постачання дизельного пального до Туреччини та Бразилії після скасування власної експортної заборони та тимчасового призупинення санкцій США.

Російські війська протягом дня 20 жовтня атакують Київ безпілотниками. Зафіксовано влучання у складську будівлю в Деснянському районі та на територію гаражного кооперативу у Святошинському. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще 21 постраждала.

Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно оголосила голодування, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до гуманітарної ситуації в окупованих Олешках на Херсонщині.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну необов’язково зустрічатися особисто, щоб домовитися про завершення війни. Він закликав Україну прагнути угоди з Росією та попередив про можливе погіршення ситуації.