Великий акцент нічної атаки росіян був на Полтавську область — речник
Джерело: телемарафон
У ніч на 1 листопада ЗС РФ випустили по Україні декілька хвиль ударних дронів. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат звернув увагу, що росіяни обрали пріоритетною ціллю Полтавську область.
Атака цієї ночі була схожа на попередні. Водночас цього разу РФ збільшила кількість засобів, які направила проти українців.
“У більшості регіонів була оголошена повітряна тривога. Великий акцент атаки був на Полтавську область. Атакували в декілька хвиль, виходили дрони групами, потім розділялися попарно, поштучно і фактично пролітали аж до західних регіонів”, – пояснив він.
За його словами, ціллю росіян є не лише вдарити по об’єктах, але і знайти слабкі місця у протиповітряній обороні України.
- У ніч на 1 листопада РФ атакувала Україну ударними безпілотниками та однією ракетою. Більшість ворожих цілей було збито силами протиповітряної оборони.
- У Кропивницькому районі Кіровоградської області уламки збитого дрона пошкодили залізничну контактну мережу.
- Уночі 1 листопада російські окупаційні війська атакували Україну дронами-камікадзе. Є влучання по нафтопереробному заводу у Кременчуці.
- Протягом доби ворог з артилерії, мінометів, з використанням авіації та іншого озброєння масовано обстрілював цивільне населення Богодухівського, Харківського, Чугуївського, Куп’янського та Ізюмського районів Харківщини.
Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.