«Великий крок назад»: у NYT написали про зростання тиску на свободу ЗМІ
Джерело: The New York Times
Результати моніторингу свободи преси в Україні викликають занепокоєння через посилення обмежень та тиск за часів правління президента Володимира Зеленського, що виходить далеко за межі потреб країни у воєнний час.
Ситуація справді тривожна, – зазначила Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації. За її словами, це особливо актуально під час війни, де Україна “бореться за демократію, проти цінностей диктатури, яку втілює Росія”.
До повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року і з моменту здобуття незалежності в 1991 році Україна мала тривалий досвід толерантного ставлення до плюралістичного медіа-середовища, з численними телевізійними каналами, пов’язаними з опозиційними та проурядовими партіями, і незалежними новинами. Тому збереження набутої культури стало одним із викликів війни.
Українські журналісти переважно прийняли правила воєнного часу, що забороняють публікувати інформацію про пересування або позиції військ, місця ударів російських ракет, а також дані про військові втрати, вважаючи це необхідними заходами для забезпечення національної безпеки та єдності.
Окрім того, ЗМІ також визнали певну самоцензуру, стримуючись у критичному висвітленні діяльності уряду для того, аби уникнути підриву морального духу, або щоб повідомлення про корупцію не завадили іноземним партнерам схвалити надання допомоги.
Самоцензура в Україні є характерною рисою воєнного часу, – зазначив Сергій Сидоренко, редактор видання “Європейська правда”. Він додав, що ситуація “не була проблемою” і була неминучою під час війни, зазначивши, що він очікує повернення до нормального стану, коли бойові дії зрештою припиняться.
Зауважується, що публічно Зеленський не закликав до тиску на журналістів та засудив випадок стеження за журналістами Bihus.Info у готелі.
Одначе, низка нещодавніх випадків вказує на дедалі більш обмежене середовище для журналістської діяльності. У січні посли країн G7, до якої входять багато ключових військових союзників Києва, виступили зі спільною заявою на підтримку свободи преси в Україні.
Свобода ЗМІ є фундаментальною основою успішної демократії, – зазначено у заяві.
Аналітики вважають, що зусилля уряду з контролю над ЗМІ, схоже, спрямовані на обмеження позитивного висвітлення діяльності опозиції та придушення негативного висвітлення діяльності уряду і військових.
Журналісти державного інформаційного агентства “Укрінформ”, яке має бути безпартійним, наприкінці минулого року отримали від свого керівництва список опозиційних діячів і місцевих обранців, позначених як “небажані” для цитування.
The New York Times ознайомилася з інструкціями для журналістів, які включили до чорного списку народних обранців та громадських активістів, зокрема деяких військових ветеранів.
Своєю чергою, виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карадеєв, котрий курує державне інформаційне агентство, заявив, що йому нічого не відомо про такий список. Офіс Зеленського не відповів на запит про коментар.
Тоді як один із нещодавніх прикладів втручанням стався на Чернігівщині, де міська рада вступила у суперечку стосовно муніципальних витрат з губернатором, призначеним Зеленським. Керівництво державного інформаційного агентства заявило, що цитування одного члена ради, який виконував обов’язки мера, щодо бюджету було б “небажаним”. В Одесі журналістам наказали у певних випадках цитувати лише осіб, призначених президентом. У Львові журналістів закликали уникати цитування обраного мера Андрія Садового.
Бурхливий і конкурентний телевізійний новинний ландшафт України до війни був консолідований владою в єдине, контрольоване державою мовлення після російського вторгнення. Уряд представив цю домовленість, відому як “Телемарафон”, як необхідну для трансляції достовірних новин під час війни. Проте такий підхід виключив опозиційні канали і транслював настільки оптимістичні репортажі навіть тоді, коли бойові дії затягнулися, що більшість українців тепер кажуть, що не довіряють йому.
“Детектор медіа” у своєму нещодавньому аналізі зазначив, що з січня по квітень цього року жоден з каналів, які виробляють програму, окрім “Суспільного”, який більше не бере в ній участі, не запрошував в ефір членів опозиційної партії “Європейська солідарність”.
Видання підрахувало, що з січня по квітень члени політичної партії Зеленського «Слуга народу» становили близько 70% політичних гостей “Темарафону”, а у парламенті вони займають трохи більш ніж половину місць. Без Суспільного ця частка зросла б до понад 80%, кажуть у групі.
У січні з’ясувалося, що Служба безпеки України таємно знімала журналістів, присутніх на святковій вечірці сайту журналістських розслідувань Bihus.Info. Глава СБУ генерал Василь Малюк визнав і засудив стеження. А Зеленський звільнив співробітника відомства, який здійснював нагляд за моніторингом українських та іноземних медіа-організацій.
Однак, у NYT зауважили, що, попри тиск, українські журналісти отримали сенсаційні матеріали, зокрема про корупцію, які призвели до відставок і арештів.
Тоді як за словами головної редакторки “Української правди” Севгіль Мусаєвої, зусилля, яких докладає уряд для придушення критичних репортажів, є одним з показників впливу та життєздатності українських ЗМІ під час війни.
Єдиний спосіб, у який люди можуть змінити ситуацію на краще, – це журналістика, – пояснила вона. – Ось чому деякі особи в уряді намагаються з усіх сил контролювати її.
- Спільнота українського “Медіаруху” закликала владу припинити тиск на Суспільне мовлення та зберегти за ним вечірні прайми телемарафону.
- Очільниця Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) Світлана Остапа прокоментувала допис Facebook нардепки Мар’яни Безуглої щодо Суспільного.
- Народна обраниця Мар’яна Безугла на своїй сторінці у Facebook написала пост щодо очільниці Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) Світлани Остапи. Його прокоментувала шеф-редакторка “Детектор медіа” Наталія Лигачова, звинувативши нардепку у брехні.
- Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала підтримати “Суспільне мовлення”, яке хочуть вилучити з праймтайм-слотів національного телемарафону “Єдині новини”.
- 24 квітня стало відомо, що Державний департамент США вніс національний телемарафон “Єдині новини” до свого звіту щодо порушень прав людини в Україні за 2023 рік. У звіті зазначили, що телемарафон забезпечує “безпрецедентний рівень контролю влади над теленовинами”.
У грудні, коли температура зашкалює за мінус, натовпи туристів заповнюють Селище Санта-Клауса — тематичний зимовий парк поблизу Полярного кола. Вони катаються на оленячих упряжках, смакують коктейлі в крижаному барі та навіть зустрічаються зі Святим Миколаєм у Рованіемі, що називає себе “офіційною столицею Санта-Клауса”.
Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону «Єдині новини», зокрема щодо його фінансування з державного бюджету та об’єктивності. Брюссель у жовтні офіційно озвучив занепокоєння цією ситуацією, що може мати значні наслідки для України.
20-річна Софі Рейн стала сенсацією після того, як поділилася своїм річним доходом у $43 мільйони, отриманим завдяки публікаціям на платформі OnlyFans. Попри критику, молода модель впевнена, що її діяльність не суперечить християнським цінностям.
У Великій Британії вперше пацієнтам з апное сну встановили імплант, який за допомогою стимуляції нервів язика допомагає краще дихати під час сну. Пристрій під назвою Genio, розроблений компанією Nyxoah, контролюється через спеціальний додаток.
Юний індієць Гукеш Доммараджу став наймолодшим в історії абсолютним чемпіоном світу з класичних шахів, здобувши перемогу над Діном Ліженем із рахунком 7,5:6,5 у фіналі, що відбувся в Сінгапурі.