Венс заявив, що Росія «вимагає забагато» на переговорах щодо України
Джерело: The Hill
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що адміністрація Трампа вважає умови, які Росія висуває на переговорах щодо припинення війни проти України, надмірними.
За його словами, США намагаються сприяти завершенню бойових дій, проте наразі умови Росії є неприйнятними.
Я б не сказав, що росіяни не зацікавлені у завершенні протистояння. Але наразі росіяни вимагають певний набір умов і поступок для припинення війни. Ми вважаємо, що вони вимагають занадто багато, — наголосив Венс під час виступу на конференції Munich Leaders Conference у Вашингтоні.
Він додав, що адміністрація Трампа позитивно оцінила готовність України погодитися на 30-денне припинення вогню, однак Росія не прийняла цю пропозицію, і перемовини більше не зосереджені на тимчасовій паузі.
Крім того, Венс підтвердив: якщо не буде реального прогресу у питанні припинення бойових дій, США можуть відійти від ролі посередника.
Ми хочемо, щоб і росіяни, і українці домовились хоча б про базові принципи для діалогу. Очевидно, що США готові брати участь у цих розмовах, але дуже важливо, щоб саме росіяни та українці почали розмовляти між собою. Ми вважаємо, що це наступний великий крок, якого ми прагнемо, — пояснив віцепрезидент.
Він також додав, що “поки що не є песимістом” щодо можливостей переговорів.
Під час передвиборної кампанії Дональд Трамп неодноразово обіцяв домогтися припинення війни протягом 24 годин після повернення до Білого дому. Проте вже після інавгурації його риторика змінилася: президент висловив сподівання на досягнення повноцінного перемир’я до кінця квітня — у перші 100 днів перебування на посаді. Проте ці очікування також не справдилися. На тлі відсутності прориву у мирних ініціативах у Білому домі неодноразово заявляли про можливість виходу США з переговорного процесу, якщо зусилля не приведуть до конкретних результатів.
За інформацією Bloomberg, діалог між Москвою і Вашингтоном опинився у безвиході. За словами співрозмовників агентства, Кремль зайняв жорстку позицію, відмовившись від будь-яких компромісів. Зокрема, російська сторона наполягає на офіційному визнанні контролю за чотирма українськими регіонами — Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою областями — у їхніх адміністративних кордонах. Тоді як жодна з цих територій навіть не перебуває під повним контролем Росії. Крім того, Москва вимагає зменшення української армії.
- Президент України Володимир Зеленський відкинув пропозицію Росії про триденне припинення вогню, запропонувавши натомість 30-денне перемир’я.
- Спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог назвав абсурдною ідею триденного перемир’я між 8 та 11 травня.
- Аналітики ISW прокоментували заяву російського президента Володимира Путіна про чергове кількаденне перемир’я на честь завершення Другої світової війни. Фахівці пояснили, навіщо Кремлю така пауза.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.