Верховна Рада незабаром розгляне допрацьований законопроєкт щодо заборони УПЦ МП

Джерело: телемарафон

Верховна Рада України найближчими днями розгляне доопрацьований законопроєкт, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Стефанчук зазначив, що законопроєкт передбачає проведення експертизи щодо релігійних організацій, які можуть бути афілійовані з Російською православною церквою. Якщо експерти виявлять таку афілійованість — діяльність цих організацій буде припинена. Утім рішення про заборону можна буде оскаржити в суді.

Після блокування роботи парламенту через цей законопроєкт, його було суттєво доопрацьовано. Стефанчук підкреслив, що правки, внесені до законопроєкту, зробили його якіснішим і ефективнішим. За його словами, оновлений документ забезпечить захист конституційного ладу у сфері релігійної свободи та релігійних прав громадян, що збільшить підтримку серед народних депутатів.

Спікер висловив оптимізм щодо того, що допрацьований законопроєкт отримає ширшу підтримку у парламенті.

Інформацію про те, що на найближчому засіданні Верховної Ради першим питанням розглянуть у другому читанні цей законопроєкт поширював лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко. За його словами, 19 серпня Верховна Рада розгляне це питання.

У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ (МП) підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, фіналізував документ та підготував його до другого читання.

Серед тих, хто відмовився підтримати законопроєкт про заборону УПЦ (МП), майже всі представники депутатських груп “Відновлення України” та “Платформи за життя та мир”.

У 2023 році Служба безпеки України викрила керівництво Російської православної церкви у створенні приватних військових компаній на території Росії. За вказівками Московського патріархату, ці ПВК займаються вербуванням та бойовою підготовкою найманців для війни проти України. Серед викритих злочинів – 20 фактів державної зради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору.
Служба безпеки зібрала обґрунтовану доказову базу щодо причетності колишнього настоятеля Києво-Печерської Лаври Павла (Петра Лебедя). 13 липня 2023 року йому оголосили нову підозру за двома статтями Кримінального кодексу: заперечення збройної агресії РФ і порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно.
Служба безпеки задокументувала діяльність ієродиякона УПЦ (МП), який діяв на користь країни-агресора, під виглядом “акцій протесту” намагався розхитати суспільно-політичну ситуацію у Києві. За даними слідства, він є одним із соратників митрополита Павла (Петра Лебедя) і причетний до організації масових провокацій у Києво-Печерській лаврі навесні 2023 року.
СБУ викрила клірика УПЦ (МП), який освячував російських військових під час окупації Ізюма. Він неодноразово виступав перед камерами кремлівських пропагандистів, які приїздили до окупованого на той час Ізюма. У своїх проповідях клірик дискредитував українських захисників, заперечував факти російської агресії та героїзував загиблих росіян.