Верховна Рада проголосувала за публічне відкриття е-декларацій
Джерело: народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк у Telegram
Сьогодні, 20 вересня, Верховна Рада України схвалила законопроєкт про електронне декларування з правкою президента України Володимира Зеленського.
“Рада схвалила вето президента та виправила закон про відновлення е-декларування! За – 341, конституційна більшість. Зміни передбачають одразу відкриття декларацій. Цього разу весь зал був тотально за відкритість. Такі зміни за два тижні в ідеології”, – повідомив Ярослав Железняк.
Результати голосування по фракціях:
- “Слуга Народу” – 214;
- “Європейська Солідарність” – 22;
- “Батьківщина” – 13;
- “Платформа за життя та мир” – 18;
- “За майбутнє” – 11;
- “Голос” – 18;
- “Довіра” – 17;
- “Відновлення України” – 12;
- Позафракційні – 16.
Нагадаємо, що 5 вересня у Верховній Раді не підтримали поправку про оприлюднення електронних декларацій для державних службовців. Депутати також вирішили притягати до відповідальності тих, хто не подасть декларацію у встановлений термін.
Законопроєкт про відновлення е-декларування чиновників зареєстровано 27 липня.
Цей законопроєкт було визнано невідкладним і прийнято в той же день, що і базовий законопроєкт із поправками до його положень.
Законопроєкт є особливо важливим для виконання Україною семи рекомендацій щодо вступу до ЄС.
У жовтні Єврокомісія представить звіт з оцінкою виконання Україною цих заходів.
Відтак, 6 вересня військовослужбовець та експерт із питань реформи охорони здоров’я Олександр Ябчанка зареєстрував петицію щодо повернення електронного декларування під час війни та відкриття майнових декларацій чиновників. Приблизно за 3 години петиція набрала усі необхідні підписи (25 тисяч).
- Депутати Європейського парламенту закликали президента України Володимира Зеленського повернути закон про електронне декларування до Верховної Ради з вимогою негайно відкрити реєстр декларацій.
- Президент Володимир Зеленський заявив, що наклав вето на законопроєкт про електронне декларування. Глава держави наголосив, що декларації мають бути відкритими.
14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.
14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.
У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.
Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.
13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.