Верховна Рада розблокувала підписання закону про АРМА
Джерело: Олена Дума/Telegram
15 липня Верховна Рада не підтримала постанову, котра на місяць блокувала підписання закону про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів.
Парламент не підтримав блокуючу постанову. Національні інтереси понад усе. Понад п’ять місяців ми боролися за ухвалення цього закону. Бо це – закон про національні інтереси, – зазначила голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума.
18 червня Рада підтримала в другому читанні реформу АРМА, котра, за словами голови, посилює спроможність Агентства, відкриває шлях до управління корпоративними правами РФ і РБ та передбачає можливість передачі арештованих активів на потреби українських військових.
Втім, після цього підписання закону заблокували майже на місяць.
Сьогодні ця сторінка закрита. Парламент не підтримав блокуючу постанову. Національні інтереси понад усе. АРМА чекало цього рішення два роки. Тепер час — запускати реформу! – додала Дума.
18 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочині. За документ проголосували 253 нардепи.
Законопроєкт передбачає нові вимоги до голови АРМА, процедуру добору з участю міжнародних експертів, прозорий механізм управління активами, контроль за передачею активів.
Як відзначила ініціаторка Анастасія Радіна, ключовими новаціями є запровадження незалежного аудиту АРМА, нової конкурсної процедури відбору керівника агентства за участі міжнародних експертів, а також удосконалення процесів управління арештованими активами.
Ухвалення законопроєкту забезпечить Україні близько 600 млн євро фінансової допомоги ЄС у межах Ukraine Facility.
Метою реформи є докорінна зміна неефективної системи управління арештованими активами. Наразі 80% активів, переданих АРМА за рішеннями суду, не приносять державі доходу, а іноді продовжують приносити вигоду власникам, які є фігурантами кримінальних проваджень, – зазначила Радіна.
Законопроєкт передбачає:
- обов’язкову передачу активів на баланс АРМА у визначені строки для агентства та прокурорів;
- чіткі терміни для оголошення відбору управителів активів;
- залучення професійних управителів, які проходитимуть сертифікацію та нестимуть відповідальність за неналежне управління.
Згодом посли “Групи семи” відзначили важливість ухвалення закону про реформу АРМА.
Дипломати наголосили, що реалізація реформи – це “ключ до незалежної системи управління активами, що підсилить антикорупційні зусилля України та забезпечить надходження до бюджету”.
Сталий прогрес у реформах є важливим для євроатлантичної інтеграції України, – додали у повідомленні.
Рада ухвалили законопроєкт у першому читанні 12 лютого.
Після цього посли G7 закликали Раду ухвалити законопроєкт №12374-д для зміцнення інституційної бази АРМА. Тоді дипломати наголосили, що не підтримують правки, котрі можуть негативно вплинути на результати минулих реформ.
- Посли країн “Великої сімки” підтримали та привітали схвалення Радою закону щодо реформи митниці.
- Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.
- У МЗС запевнили, що рівень сумісності зовнішньої політики України з політиками ЄС досяг безпрецедентно високих показників. Це стало результатом завершення скринінгу законодавства за переговорним розділом 31 “Зовнішня політика та політика безпеки та оборони”.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має розглянути перехід до голосування кваліфікованою більшістю у питаннях зовнішньої політики, аби надалі уникати системних блокувань рішень з боку окремих держав-членів.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж спільно з Лондоном проведуть саміт країн-однодумців, спрямований на відновлення Ормузької протоки.
Росія готова продовжувати постачання газу до Європейського Союзу за умови наявності залишків після задоволення попиту на альтернативних ринках.
13 квітня ціна на нафту марки Brent зросла вище 103 доларів за барель після того, як переговори між Вашингтоном і Тегераном не призвели до угоди, що загострило глобальну енергетичну кризу.
У Чорнобильській зоні більше п’яти років незаконно вирощують врожай. Нині прокуратура через суд намагається повернути державі 190 гектарів.