Сибіга: Україна очікує відкриття кластеру «Зовнішні відносини» переговорів про вступ до ЄС
Джерело: МЗС
У МЗС запевнили, що рівень сумісності зовнішньої політики України з політиками ЄС досяг безпрецедентно високих показників. Це стало результатом завершення скринінгу законодавства за переговорним розділом 31 “Зовнішня політика та політика безпеки та оборони”.
На нараді 26 березня у відомстві обговорили результати скринінгу та подальші кроки переговорного процесу. Засідання під головуванням міністра Андрія Сибіги зібрало учасників, серед яких був і заступник міністра Євген Перебийнос.
Українська делегація презентувала Європейській Комісії та Європейській службі зовнішньої діяльності детальну інформацію щодо реалізації політики зовнішніх відносин, безпеки та оборони. Особливу увагу приділили питанням запобігання конфліктам, боротьбі з тероризмом, протидії дезінформації та нерозповсюдженню зброї масового знищення.
Сибіга повідомив, що рівень приєднання України до зовнішньополітичних заяв та рішень ЄС за підсумками 2024 року склав 95%, а за результатами перших місяців 2025 року досяг 100%. Це підтверджує високий ступінь синхронізації української політики з політикою Євросоюзу.
За словами міністра, успішний скринінг – це результат тривалої роботи України з адаптації до європейських стандартів у зовнішній політиці та безпеці. Зараз українська сторона очікує на офіційний звіт Європейської Комісії та рішення про відкриття переговорного кластеру 6 “Зовнішні відносини”. Це може статися після відкриття кластеру 1 “Основи”, який повинен бути відкритим першим.
Додамо, на саміті ЄС 20 березня лідери 26 країн провели зустріч із президентом Володимиром Зеленським та підтвердили свою непохитну підтримку України у її боротьбі проти російської агресії. Учасники саміту ухвалили документ EUCO 11/25, у якому підтверджується курс Євросоюзу на зміцнення обороноздатності України.
- Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами заявив, що однією з країн, яка блокує рішення щодо членства України в ЄС, є Угорщина.
- За повідомленням ЗМІ великі держави Європи схиляються до ідеї конфіскувати понад 200 млрд російських заморожених активів, у випадку, якщо РФ порушить майбутню мирну угоду.
- Для Варшави та польського головування в ЄС відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу є “дуже важливим”. Багато країн чинять тиск на Будапешт, закликаючи його не використовувати двосторонні суперечності з Києвом для блокування євроінтеграційного процесу України.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.