Верховна Рада ухвалила зміни до поточного бюджету: видатки збільшено на 322 млрд грн

Джерело: нардепка Ірина Геращенко у Telegram та нардеп Ярослав Железняк у Telegram

Сьогодні, 6 жовтня, Верховна Рада України на засіданні прийняла в другому читанні законопроєкт №10038 про збільшення видатків держбюджету 2023 року на 322,6 мільярда гривень.

За це проголосували 313 народних депутатів.

Згідно з ухваленим законопроєктом, збільшуються видатки на:

  • Міноборони – на 211 млрд грн;
  • МВС – на 79 млрд грн;
  • Мінсоцполітики – на 16,5 млрд грн;
  • МЗС – на 1,3 млрд грн;
  • Мінстратпром – на 4,3 млрд грн;
  • СБУ – на 4,2 млрд грн;
  • ГУР – на 2,5 млрд грн;
  • Міністерство освіти – на 572 млн грн;
  • ДСЗІ – на 570 млн грн;
  • Службу зовнішньої розвідки – на 500 млн грн;
  • УДО – на 230,5 млн грн;
  • Міненерго – на 350 млн грн;
  • БЕБ – на 219 млн грн.

Відтак, видатки загального бюджету вперше будуть перевищувати 3,39 трлн грн, а дефіцит – понад 2 трлн грн.

“Розгляд питання тривав 15 годин. Ми робили все, аби збільшити фінансування ЗСУ і збити зростання фінансування БЕБ, КМ, ДБР та інших структур, які не воюють”, – зазначила співголова фракції “Європейська Солідарність”.

Вона також повідомила, що граничний дефіцит бюджету зросте з 1,7 до 2 трлн грн (доходи після змін будуть 1,4 трлн грн, видатки – 3,4 трлн грн).

“З позитивних моментів бюджетних змін – невелике зменшення граничного держборгу – з 6 трлн 197 млрд до 6 трлн 109 млрд грн. Також на 1 млрд буде збільшено фінансування роботи консульських служб, це була якраз ініціатива “ЄС”. Кошти у межах програми бюджетної підтримки ЄС на підтримку швидкого відновлення України скеровуються в спецфонд держбюджету”, – зазначила Геращенко.

А також додала, що фракція “Європейська Солідарність” робила все, аби перерозподілити максимальні кошти на ЗСУ.

“На нашу думку, є щонайменше 10 млрд грн, які ще можна перерозподілити на ЗСУ. Шкода, що ці позиції не почули”, – резюмувала Ірина Геращенко.

30 червня спецпредставник президента США Дональда Трампа  Кіт Келлог назвав безпідставними звинувачення прессекретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова щодо відсутності прогресу в мирних переговорах з РФ.

Перспективи України на фронті викликають дедалі більше занепокоєння як у Києві, так і серед низки лідерів ЄС. За оцінками військових, і російська, і українська армії близькі до виснаження. Втім, якщо РФ здатна підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій ще близько року, то Україна може досягти межі витривалості вже за шість місяців – у разі, якщо не отримає значної військової підтримки.

Експерти ООН дійшли висновку, що теракт в Оленівці у липні 2022 року організували під керівництвом Міноборони РФ.

Європейський Союз досяг нової торговельної угоди з Україною, котра замінить спеціальний режим безмитної торгівлі, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії.

Міноборони ініціювало внесення змін до законодавства, що передбачають 12-місячну відстрочку від мобілізації для добровольців, котрі відслужили за “Контрактом 18–24”. Уряд схвалив відповідний законопроєкт на засіданні у п’ятницю.