Верховна Рада ухвалила зміни до поточного бюджету: видатки збільшено на 322 млрд грн

Джерело: нардепка Ірина Геращенко у Telegram та нардеп Ярослав Железняк у Telegram

Сьогодні, 6 жовтня, Верховна Рада України на засіданні прийняла в другому читанні законопроєкт №10038 про збільшення видатків держбюджету 2023 року на 322,6 мільярда гривень.

За це проголосували 313 народних депутатів.

Згідно з ухваленим законопроєктом, збільшуються видатки на:

  • Міноборони – на 211 млрд грн;
  • МВС – на 79 млрд грн;
  • Мінсоцполітики – на 16,5 млрд грн;
  • МЗС – на 1,3 млрд грн;
  • Мінстратпром – на 4,3 млрд грн;
  • СБУ – на 4,2 млрд грн;
  • ГУР – на 2,5 млрд грн;
  • Міністерство освіти – на 572 млн грн;
  • ДСЗІ – на 570 млн грн;
  • Службу зовнішньої розвідки – на 500 млн грн;
  • УДО – на 230,5 млн грн;
  • Міненерго – на 350 млн грн;
  • БЕБ – на 219 млн грн.

Відтак, видатки загального бюджету вперше будуть перевищувати 3,39 трлн грн, а дефіцит – понад 2 трлн грн.

“Розгляд питання тривав 15 годин. Ми робили все, аби збільшити фінансування ЗСУ і збити зростання фінансування БЕБ, КМ, ДБР та інших структур, які не воюють”, – зазначила співголова фракції “Європейська Солідарність”.

Вона також повідомила, що граничний дефіцит бюджету зросте з 1,7 до 2 трлн грн (доходи після змін будуть 1,4 трлн грн, видатки – 3,4 трлн грн).

“З позитивних моментів бюджетних змін – невелике зменшення граничного держборгу – з 6 трлн 197 млрд до 6 трлн 109 млрд грн. Також на 1 млрд буде збільшено фінансування роботи консульських служб, це була якраз ініціатива “ЄС”. Кошти у межах програми бюджетної підтримки ЄС на підтримку швидкого відновлення України скеровуються в спецфонд держбюджету”, – зазначила Геращенко.

А також додала, що фракція “Європейська Солідарність” робила все, аби перерозподілити максимальні кошти на ЗСУ.

“На нашу думку, є щонайменше 10 млрд грн, які ще можна перерозподілити на ЗСУ. Шкода, що ці позиції не почули”, – резюмувала Ірина Геращенко.

У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.

У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.

Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.

1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.

Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.