Верховна Рада ухвалила зміни до поточного бюджету: видатки збільшено на 322 млрд грн

Джерело: нардепка Ірина Геращенко у Telegram та нардеп Ярослав Железняк у Telegram

Сьогодні, 6 жовтня, Верховна Рада України на засіданні прийняла в другому читанні законопроєкт №10038 про збільшення видатків держбюджету 2023 року на 322,6 мільярда гривень.

За це проголосували 313 народних депутатів.

Згідно з ухваленим законопроєктом, збільшуються видатки на:

  • Міноборони – на 211 млрд грн;
  • МВС – на 79 млрд грн;
  • Мінсоцполітики – на 16,5 млрд грн;
  • МЗС – на 1,3 млрд грн;
  • Мінстратпром – на 4,3 млрд грн;
  • СБУ – на 4,2 млрд грн;
  • ГУР – на 2,5 млрд грн;
  • Міністерство освіти – на 572 млн грн;
  • ДСЗІ – на 570 млн грн;
  • Службу зовнішньої розвідки – на 500 млн грн;
  • УДО – на 230,5 млн грн;
  • Міненерго – на 350 млн грн;
  • БЕБ – на 219 млн грн.

Відтак, видатки загального бюджету вперше будуть перевищувати 3,39 трлн грн, а дефіцит – понад 2 трлн грн.

“Розгляд питання тривав 15 годин. Ми робили все, аби збільшити фінансування ЗСУ і збити зростання фінансування БЕБ, КМ, ДБР та інших структур, які не воюють”, – зазначила співголова фракції “Європейська Солідарність”.

Вона також повідомила, що граничний дефіцит бюджету зросте з 1,7 до 2 трлн грн (доходи після змін будуть 1,4 трлн грн, видатки – 3,4 трлн грн).

“З позитивних моментів бюджетних змін – невелике зменшення граничного держборгу – з 6 трлн 197 млрд до 6 трлн 109 млрд грн. Також на 1 млрд буде збільшено фінансування роботи консульських служб, це була якраз ініціатива “ЄС”. Кошти у межах програми бюджетної підтримки ЄС на підтримку швидкого відновлення України скеровуються в спецфонд держбюджету”, – зазначила Геращенко.

А також додала, що фракція “Європейська Солідарність” робила все, аби перерозподілити максимальні кошти на ЗСУ.

“На нашу думку, є щонайменше 10 млрд грн, які ще можна перерозподілити на ЗСУ. Шкода, що ці позиції не почули”, – резюмувала Ірина Геращенко.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.