Верховна Рада України ухвалила держбюджет на 2024 рік

Зображення: Мінфін/Facebook

Джерело: Міністерство фінансів України

Сьогодні, 9 листопада 2023 року, Верховна Рада України прийняла проєкт закону “Про державний бюджет України на 2024 рік” у другому читанні та в цілому.

Доходи держбюджету збільшено порівняно з першим читанням на 22,2 млрд, і вони становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень.

Видатки – 3 трлн 355 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 3 трлн 120,6 млрд грн та видатки спеціального фонду – 234,5 млрд гривень.

Пріоритети державного бюджету:

  • 1 трлн 692,6 млрд грн – сектор оборони і безпеки. Це становить 22,1% ВВП. У бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва зброї  –  51 млрд грн, а також 43,3 млрд грн на морські дрони та БпЛА.
  • 469,4 млрд грн – соціальний захист громадян;
  • 14,3 млрд грн – підтримка ветеранів війни;
  • 203,4 млрд грн – охорона здоров’я;
  • 179,1 млрд грн – освіта;
  • 10,2 млрд грн – культура та медіапростір;
  • 7,6 млрд грн – спорт;
  • 2,5 млрд грн – цифрова трансформація;
  • 13,6 млрд грн – наука;
  • 30,9 млрд грн – підтримка бізнесу.

Дефіцит державного бюджету становить 1 трлн 571,5 млрд гривень.

Уточнений прогноз макропоказників на 2024 рік, врахований під час доопрацювання проєкту бюджету до другого читання, передбачає:

  • номінальний ВВП – 7 трлн 643 млрд гривень;
  • зростання реального ВВП на 4,6%;
  • індекс споживчих цін (грудень до грудня)  – 9,7%;
  • зростання експорту товарів та послуг – на 9,0%;
  • середньомісячна заробітна плата – 21 809 грн;
  • обмінний курс гривні (у середньому за рік) – 40,7 грн за долар США.

При цьому у доопрацьованому проєкті державного бюджету збережено:

  • зарахування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців, замість місцевих бюджетів, до спеціального фонду державного бюджету з їх цільовим використанням на закупівлю спеціальної техніки і обладнання, розвиток ВПК; ресурс в умовах 2024 року – 96,3 млрд грн;
  • спрямування податків і зборів, які зараз є джерелом доходів Дорожнього фонду (в основному це акциз і ввізне мито з транспортних засобів і пального) до загального фонду державного бюджету – ресурс близько 95 млрд гривень.

Надходження частини прибутку, яку до державного бюджету перераховує Національний банк, не збільшувались і залишились у попередньому обсязі – 17,7 млрд гривень.

Потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 41 млрд дол. США.

Цей обсяг вдалося зменшити до другого читання на 1,9 млрд дол. США завдяки перегляду доходів та перебалансування показників фінансування за результатами переговорів з МВФ.

Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема у соціальній сфері та на гуманітарні потреби, заплановано від Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Японії та інших донорів.

Державні запозичення заплановано в обсязі 2 трлн 132 млрд грн, в тому числі внутрішні – 525,9 млрд гривень.

Погашення державного боргу – 627 млрд грн, його обслуговування – 420 млрд гривень.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.