Від Межигір’я до Росії: як 12 років тому Янукович втік з України

Джерело: Букви

Дванадцять років тому, в лютому 2014 року, тодішній президент України Віктор Янукович залишив країну на тлі масових протестів і загострення політичної кризи.

Підготовка до від’їзду

19 лютого, після перших повідомлень про загибель протестувальників у центрі Києва, у резиденції в Межигір’ї почали пакувати майно та вивозити речі вантажівками.

21 лютого Янукович підписав угоду з представниками опозиції за посередництва європейських дипломатів. Документ передбачав врегулювання ситуації та дострокові вибори. Втім, уже того ж дня він залишив Межигір’я і вертольотом вирушив до Харкова. Домовленості так і не були реалізовані.

Пересування країною і виїзд до Росії

22 лютого 2014 року в Харкові відбувся з’їзд депутатів південно-східних регіонів, де мали розглянути питання про “федералізацію” та референдум. Утім, Янукович не приєднався до зустрічі, пояснивши це безпековими причинами.

Після невдалої спроби вилетіти з Донецька приватним літаком він попрямував у бік Криму. Неподалік Бердянська його зустріли військові гелікоптери. Далі маршрут пролягав через Крим до території Росії, де Янукович перебуває й нині.

Рішення парламенту і зміна влади

22 лютого Верховна Рада констатувала, що президент у неконституційний спосіб самоусунувся від виконання обов’язків. Парламент призначив дострокові вибори, а виконання обов’язків глави держави поклав на Олександра Турчинова.

Наслідки для країни

Події лютого 2014 року стали передумовою подальшої ескалації. Уже 1 березня Рада Федерації РФ схвалила звернення президента Росії Володимир Путін щодо використання російських військ на території України. У Криму були заблоковані та захоплені українські військові частини й кораблі.

Після проведення так званого референдуму в березні Росія оголосила про приєднання півострова.

Паралельно Росія зосередила значні сили біля східного кордону України. У Донецьку та Луганську проросійські групи захоплювали адміністративні будівлі, а також було проголошено створення так званих “Луганської народної республіки” та “Донецької народної республіки”. У відповідь українська влада розпочала антитерористичну операцію (АТО).

Уряд Кіра Стармера опинився під тиском через відмову засудити ультиматум Дональда Трампа щодо Ірану. Британські законодавці вимагають негайно заборонити США використовувати авіабази королівства для можливих атак на цивільні об’єкти.

Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.

Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.

Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.