Від присутності в Україні військ НАТО не будуть порушені міжнародні норми — президент Чехії
Джерело: Euractiv
Президент Чехії Петр Павел заявив, що присутність військових з країн НАТО в Україні не буде суперечити міжнародним нормам. Він висловив думку, що вони можуть надавати підтримку на території України.
“Війська НАТО могли б здійснювати підтримку безпосередньо на території України, оскільки це не порушувало б жодних міжнародних правил”, — сказав Павел.
Петр Павел зазначив, що важливо встановити чітку різницю між розгортанням бойових військ і можливим залученням військ до “допоміжних” операцій, в яких НАТО вже має досвід. Він навів приклад тренувальної місії НАТО на території України після анексії Криму та окупації частини Донбасу.
Президент Чехії наголосив, що з погляду міжнародного права та Статуту ООН — ніщо не заважало б військам країн-членів НАТО надавати допомогу в Україні, аналогічно цивільним особам.
“Я б точно не відмовлявся від дискусії з цього приводу. Якби ми могли домовитися з союзниками про те, що, наприклад, замість того, щоб навчати українських військових на території країн-членів НАТО та переправляти тисячі військових, скажімо, до Польщі чи Чехії, було б набагато доцільніше переправляти декілька десятків інструкторів на українську територію і там навчати українських військових”, — сказав чеський президент.
Щодо потенційної реакції Росії на такі дії, Павел вказав на те, що російська сторона добре усвідомлює потужність НАТО та міжнародних правил.
Президент Чехії також наголосив на необхідності захищати законні інтереси і діяльність за допомогою міжнародних норм, особливо коли йдеться про навчання та обслуговування військового обладнання у суверенній країні, що не є втручанням у внутрішні справи.
- Президент Чехії Петр Павел заявив, що він відкритий до можливості вивчення більш сміливих шляхів підтримки України у зв’язку з пропозицією президента Франції Емманюеля Макрона про введення військ.
- Нагадаємо, що 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що “не можна виключати відправлення західних військ в Україну”. Проте він зазнав негативної реакції багатьох західних союзників.
- Тоді прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що його країна не розглядає варіанта введення своїх військ в Україну.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.