Війна стає занадто дорогою для російського бюджету, – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.
За даними осіб, знайомих із ситуацією, російські посадовці занепокоєні тим, що витрати бюджету РФ цього року можуть перевищити заплановані показники, якщо знадобляться додаткові кошти на війну. Тож нині Кремль шукає джерела доходів до 1,2 трильйона рублів (16 млрд доларів) для балансування ключового бюджетного показника. Це приблизно 0,5% ВВП понад запланований дефіцит на 2026 рік у розмірі 1,6% ВВП, на тлі падіння доходів від експорту енергоресурсів та впливу несподівано зміцнілого рубля.
Водночас якщо ціна на нафту Urals залишиться на рівні $55 (при запланованих у бюджет $59), діра в скарбниці може сягнути 2,2 трлн рублів.
Попри те, що російські та американські представники проводять переговори щодо можливого завершення повномасштабного вторгнення 2022 року, Путін нині не демонструє готовності поступитися територіями на сході України, навіть на тлі оптимістичних заяв США та України стосовно прогресу у переговорах.
Як зазначається, Москва не очікує прориву на мирних переговорах. Хоча військові делегації Росії та України уточнюють технічні деталі щодо потенційного припинення вогню, питання територій потребує політичного рішення на рівні лідерів.
Головним питанням для врегулювання залишається контроль над територією, підтвердив держсекретар США Марко Рубіо. Вашингтон пропонує створення демілітаризованої або спеціальної економічної зони на непідконтрольних Україні територіях за умови взаємного відведення військ.
Тоді як глава Кремля наполягає на передачі контролю над частиною Донбасу — Донецькою та Луганською областями — відповідно до “домовленостей”, досягнутих під час зустрічі з Дональдом Трампом у серпні. Своєю чергою, Україна відкидає вимогу відвести війська з укріплених позицій на сході без аналогічних кроків з боку Росії.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль нещодавно дав песимістичну оцінку під час візиту до Латвії, розкритикувавши “вперті наполягання Росії з територіального питання”.
Якщо тут не буде гнучкості, я боюся, що переговори можуть затягнутися надовго або взагалі не бути успішними, – наголосив він.
Аналітики вважають, що умови Трампа — найкращі, які Путін може отримати. Якщо глава Білого дому програє проміжні вибори в Конгрес у листопаді, його можливості стануть обмеженими.
Малоймовірно, що такі пропозиції будуть пропонуватися нескінченно, і якщо Трамп втратить контроль над нижньою палатою, що цілком ймовірно, то вона зможе втрутитися в його дії, — пояснили аналітики.
- Нафтові доходи Росії у 2025 році зменшилися на 20% проти 2024 року. Збільшення знижок на російську сировину у поєднанні зі слабкими світовими цінами створило рекордне навантаження на економіку країни.
- УКремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- Ціни на нафту в середу, 7 січня, знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Венесуела “передасть” Сполученим Штатам від 30 до 50 мільйонів барелів санкційної нафти.
- За даними російських медіа, постачання російської нафти до Китаю трубопроводом, який проходить через територію Казахстану, опинилися під питанням через санкції США проти “Роснафти”.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.