Війна загострила проблему домашнього насильства: кількість випадків зросла на 63% – Тетяна Зотова
Повномасштабне вторгнення Росії негативно вплинуло на ситуацію з домашнім насильством в Україні. Про це заявила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова.
“У 2022 році ми спостерігали зниження кількості випадків домашнього насильства, ймовірно, через зміщення суспільного фокуса. Проте вже за наступні два роки ситуація кардинально змінилася. Ми переживаємо небачений сплеск домашнього насильства. Лише у першому півріччі цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зросла на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. І це лише офіційні дані. Реальна картина значно масштабніша”, – повідомила Зотова.
За її словами, війна створила нові соціальні категорії у групах ризику. Зокрема, це люди, які через бойові дії змушені були змінити місце проживання. “Чоловіки на новому місці часто не можуть знайти роботу, забезпечити родину чи вирішити побутові умови. У таких ситуаціях виникають зловживання та агресія стосовно близьких”, – зазначила вона.
Окремою проблемою стало домашнє насильство у родинах військових. Тетяна Зотова підкреслила, що після повернення з війни багатьом захисникам складно адаптуватися до мирного життя. “У зоні бойових дій постійна напруга та контроль – це питання виживання. Але коли військовослужбовці приносять ці закони війни додому, їхні родини не завжди готові до цього”, – пояснила вона.
Інша сторона проблеми – жінки, дружини чи матері військових, які через стрес та переживання можуть проявляти агресію стосовно дітей чи літніх родичів. “Добре, коли жінка це розуміє і звертається за психологічною підтримкою. Але, на жаль, так буває не завжди”, – додала Зотова.
Фахівці наполягають, що проблему домашнього насильства потрібно розглядати через призму війни. У Києві вже реалізують ініціативи підтримки родин військових. “У рамках пілотного проєкту з превенції домашнього насильства та надання психологічної допомоги ми підтримали понад дві тисячі людей“, – розповіла директорка КМЦГР.
Однак для ефективної боротьби з проблемою потрібна загальнонаціональна програма психологічної реабілітації – як для військовослужбовців, так і для їхніх родин.
- Результати опитування Агенції фундаментальних прав ЄС свідчать, що кожна третя жінка в ЄС зазнала сексуальних домагань, насильства та погроз вдома, на роботі чи у громадських місцях.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.