Війна загострила проблему домашнього насильства: кількість випадків зросла на 63% – Тетяна Зотова
Повномасштабне вторгнення Росії негативно вплинуло на ситуацію з домашнім насильством в Україні. Про це заявила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова.
“У 2022 році ми спостерігали зниження кількості випадків домашнього насильства, ймовірно, через зміщення суспільного фокуса. Проте вже за наступні два роки ситуація кардинально змінилася. Ми переживаємо небачений сплеск домашнього насильства. Лише у першому півріччі цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зросла на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. І це лише офіційні дані. Реальна картина значно масштабніша”, – повідомила Зотова.
За її словами, війна створила нові соціальні категорії у групах ризику. Зокрема, це люди, які через бойові дії змушені були змінити місце проживання. “Чоловіки на новому місці часто не можуть знайти роботу, забезпечити родину чи вирішити побутові умови. У таких ситуаціях виникають зловживання та агресія стосовно близьких”, – зазначила вона.
Окремою проблемою стало домашнє насильство у родинах військових. Тетяна Зотова підкреслила, що після повернення з війни багатьом захисникам складно адаптуватися до мирного життя. “У зоні бойових дій постійна напруга та контроль – це питання виживання. Але коли військовослужбовці приносять ці закони війни додому, їхні родини не завжди готові до цього”, – пояснила вона.
Інша сторона проблеми – жінки, дружини чи матері військових, які через стрес та переживання можуть проявляти агресію стосовно дітей чи літніх родичів. “Добре, коли жінка це розуміє і звертається за психологічною підтримкою. Але, на жаль, так буває не завжди”, – додала Зотова.
Фахівці наполягають, що проблему домашнього насильства потрібно розглядати через призму війни. У Києві вже реалізують ініціативи підтримки родин військових. “У рамках пілотного проєкту з превенції домашнього насильства та надання психологічної допомоги ми підтримали понад дві тисячі людей“, – розповіла директорка КМЦГР.
Однак для ефективної боротьби з проблемою потрібна загальнонаціональна програма психологічної реабілітації – як для військовослужбовців, так і для їхніх родин.
- Результати опитування Агенції фундаментальних прав ЄС свідчать, що кожна третя жінка в ЄС зазнала сексуальних домагань, насильства та погроз вдома, на роботі чи у громадських місцях.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.