Вірменія не братиме участі у засіданні ОДКБ
Джерело: пресслужба уряду Вірменії
14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.
Зауважується, що сторони обговорили питання стосовно організації сесії ради колективної безпеки ОДКБ 23 листопада в столиці Білорусі Мінську.
Пашинян повідомив Лукашенка, що не зможе взяти участь у засіданні, “висловивши сподівання, що партнери по ОДКБ з розумінням поставиться до цього рішення”.
У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.
Рішення прийняли за поданням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ у бездіяльності та відсутності реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.
Звернення до ОДКБ
Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі четвертої статті Договору про колективну безпеку. Згідно з нею, агресія проти однієї з держав-членів вважається агресією проти інших держав-членів.
За його словами, під час засідання ОДБК відбулося “щире та відкрите обговорення” ситуації на вірменсько-азербайджанському кордоні.
Одначе, в ОДКБ обмежилися “занепокоєнням”.
Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.
Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.
- 8 січня відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
- 6 вересня Вірменія заявила, що наступного тижня проведе спільні військові навчання зі Сполученими Штатами.
- 3 жовтня Національні збори (парламент) Вірменії ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. У МЗС РФ вже негативно відреагували на рішення депутатів.
- До кінця 2023 року Вірменія готова підписати з Азербайджаном договір про мир та нормалізацію відносин.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.