В Азербайджані заявили, що РФ та Вірменія не дотримуються угоди про припинення вогню в Карабаху

Джерело: Reuters

15 липня представники від Азербайджану наголосили, що РФ та Вірменія не виконують угоду стосовно припинення вогню в анклаві Нагірний Карабах, через кілька годин після того, як Європейський Союз закликав країни утриматися від “насильства та різкої риторики”.

Після розпаду Радянського Союзу між Азербайджаном та Вірменією відбулося дві війни за Нагірний Карабах, невеликий гірський анклав, який є частиною Азербайджану, але населений приблизно 120 000 етнічних вірмен.

Після важких боїв і припинення вогню за посередництва РФ Азербайджан у 2020 році захопив території, які контролювали етнічні вірмени в гірському анклаві та навколо нього.

Вірменія не виконала багато положень заяви, а Росія не забезпечила повного виконання заяви в межах своїх зобов’язань, – зазначив Баку.

Нині країни обговорюють мирну угоду відносно питання про кордони, врегулювання розбіжностей щодо анклаву та дипломатичних відносин.

Президент Ради ЄС Шарль Мішель прийняв президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна для переговорів у Брюсселі, які мали на меті завершити більш ніж тридцятирічні військові дії.

Вірменія заявила, що пропонований мирний договір може надати їм особливі права та гарантувати безпеку. Тоді як міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов відкинув цю вимогу в інтерв’ю Reuters у червні, заявивши, що вона непотрібна та рівнозначна втручанню у справи країни.

Росія заявила 15 липня, що готова “організувати тристоронню зустріч” з Вірменією та Азербайджаном на рівні міністрів закордонних справ. За цим може відбутися саміт у Москві для підписання “мирного договору”.

Як зауважується, у такій “угоді” мовиться про те, що невіддільною частиною цього пакту мають бути “надійні та чіткі гарантії прав і безпеки вірмен Карабаху” та виконання попередніх угод між Росією, Азербайджаном та Вірменією.

Своєю чергою, Азербайджан наголосив, що заява Москви “викликає розчарування і непорозуміння” і суперечить заявам РФ про підтримку територіальної цілісності Азербайджану.

Мішель додав, що він також висловив заохочення ЄС для Азербайджану спілкуватися безпосередньо з карабаськими вірменами, щоб розвинути довіру між сторонами.

Конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття.

25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.

У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.

Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.

Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.

У липні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що РФ не виконала своїх обіцянок щодо Нагірного Карабаху.

27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.

Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.

Своєю чергою, влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.

Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.

Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб, старших за 18 років.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.

29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.

На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.

У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.

Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.

У суботу, 3 жовтня 2020 року, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.

Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських миротворців.

Наприкінці листопада минулого року у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.

6 березня в Європейському союзі висловили занепокоєння спалахом насильства в Нагірному Карабаху, що призвів до “загибелі щонайменше п’яти осіб”, закликавши розслідувати обставини.

22 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван може визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану, якщо Баку гарантує права етнічних вірмен на цій території. Також Пашинян заявив про можливий вихід країни з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ. Додавши, що це питання зараз обговорюється.

  • 8 січня відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
  • 27 грудня 2022 року під час двосторонньої зустрічі на неформальному саміті країн-учасниць СНД у Санкт-Петербурзі прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив президенту РФ Володимиру Путіну, що російські війська втратили контроль над Лачинським коридором, що з’єднує самопроголошену Нагірно-Карабахську республіку з Вірменією.
  • 15 вересня ОДКБ не наважилася безпосередньо втрутитися у загострену ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану, де в ніч на 13 вересня спалахнули запеклі бої.

Посол України у Сполучних Штатах Оксана Маркарова пояснила, чому президент України Володимир Зеленський скасував запланований виступ перед сенаторами США на таємному брифінгу.

6 грудня в Україні – День Збройних сил України.

В Україні триває 651-ша доба повномасштабного російського вторгнення. За цей час українські захисники знищили понад 335 тисяч російських військових.

Протягом минулої доби відбулося 97 бойових зіткнень. Загалом ворог завдав 4 ракетних та 104 авіаційних удари, здійснив 101 обстріл з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.

Вночі 6 грудня російські окупанти атакували Україну 48 ударними безпілотниками типу “Shahed”. З них 41 було збито силами протиповітряної оборони.