НАТО посилює оборону Фінляндії та Швеції
Джерело: ERR
Сухопутні війська НАТО розпочали операції, спрямовані на зміцнення оборони двох нових членів альянсу – Швеції та Фінляндії.
Як зазначив командувач об’єднаними силами НАТО в Європі Алексус Гринкевич, регіон північно-східного флангу НАТО є одним із найважливіших і водночас найскладніших із погляду безпеки у світі.
У 2024 році НАТО ухвалило рішення створити у Фінляндії міжнародний військовий підрозділ — Сухопутні сили передового розгортання (Forward Land Forces Finland, FLF). Підрозділ має виконувати функції сил швидкого реагування.
До складу цієї військової частини входить також шведська бойова група.
НАТО має аналогічні сухопутні підрозділи в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.
Швеція та Фінляндія розташовані на берегах водного шляху, яким російські військові кораблі користуються для переміщення між Санкт-Петербургом та Калінінградом.
Фінляндія, котра має спільний кордон із Росією, двічі воювала проти Радянського Союзу у період Другої світової війни.
У березні міністр оборони Антті Хяккянен повідомляв, що розміщення нового підрозділу посилить спроможність НАТО захищати Фінляндію та всю північну територію альянсу. Підрозділ у Рііхімякі стане третім штабом НАТО у Фінляндії. Він спеціалізуватиметься на телекомунікаційних та інформаційних технологіях.
Загроза з боку РФ
Народний банк Китаю у травні збільшив свої золоті резерви на 320 000 унцій, продовживши безперервну серію закупівель 19-й місяць поспіль.
Сухопутні війська НАТО розпочали операції, спрямовані на зміцнення оборони двох нових членів альянсу – Швеції та Фінляндії.
Журналіст, науковець і фотомитець Петро Катеринич встановив камеру біля гнізда дроздів-горобинників, зафіксувавши весь цикл появи та вирощування шести пташенят, зокрема до підготовки молодих птахів до самостійного життя.
Повномасштабна війна Росії проти України змінила баланс у відносинах між Анкарою та Москвою. Після падіння режиму Башара Асада Туреччина посилила співпрацю з Києвом і нині допомагає Україні розширювати вплив на Близькому Сході, де раніше домінувала РФ.
Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що основна проблема переговорів полягає у мінливих та суперечливих позиціях Вашингтона, додавши, що Тегеран не ухвалить угоду, яка не визнає його право на мирне збагачення урану або не передбачає розблокування заморожених активів.