Вірмени України: пліч-о-пліч із нацією, що воює за свободу

З моменту окупації Криму у 2014 році та початку війни на Донбасі, тисячі громадян України різного походження зробили свідомий вибір — захищати країну. Серед них — і вірмени України. Їхній вклад у боротьбу за незалежність, безпеку та майбутнє держави складно переоцінити.

Вірмени України не просто співпереживає — вона воює, допомагає, рятує. Від окопів Бахмута до волонтерських складів у Києві, від гуманітарних вантажів для цивільних до розвідки й штурмів — вірмени стали частиною українського спротиву.

Один із найяскравіших прикладів — Роберт Погосян, бойовий офіцер, командир підрозділу, який був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Це одна з найвищих бойових відзнак в Україні. Роберт провів десятки успішних операцій, врятував сотні життів і став символом професіоналізму, мужності та гідності. Його поважають побратими, а командування ставить у приклад.

Роберт Погосян

Ще один приклад — Гамлет Авагян, командир штурмової роти 47-ї окремої механізованої бригади. Його знають не лише як рішучого воїна, а й як новатора. Саме він ініціював залучення до української армії досвідчених колумбійських військових, які пройшли бойовий шлях у Латинській Америці. Це новий рівень кооперації й нестандартне рішення, яке вже дає результати на полі бою.

Гамлет Авагян

Але війна — це не лише фронт. У тилу діє благодійний фонд “Армерія”, заснований вірменами України. Голова фонду Армен Саргсян неодноразово наголошував, що діяльність охоплює усі напрямки допомоги:

— на передову — автомобілі, дрони, тепловізори, оптика, медичні засоби,

— дітям — підтримка родин загиблих військових, подарунки, канікули та психологічна допомога,

— людям похилого віку — продукти, ліки, догляд,

— спортсменам — екіпірування, логістика, підтримка підготовки до змагань.

Фонд Армерія

“Армерія” не робить гучного піару. Її впізнають по справам — сотні військових завдяки фонду отримали допомогу тоді, коли вона була найбільш потрібна. І саме завдяки таким ініціативам волонтерський рух в Україні залишається живим.

Окремо слід згадати інших вірменських бійців, які воюють і зараз: багато з них отримали медалі “За військову службу Україні”, “За мужність”, подяки від командирів і побратимів. Імена не всіх відомі публічно — хтось ще в строю, хтось у розвідці, хтось на ротації. Але всі вони — частина великої сили, що щодня тримає фронт.

Вірмени України — це не просто діаспора. Це — співтворці української боротьби.

Недарма радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк сказав, що подвиги вірмен України будуть вписані золотими літерами в історію країни. Бо це — правда.

Разом — до перемоги.