Влада Молдови підозрює російське втручання у другий тур президентських виборів

Джерело: Sky News 

Влада Молдови повідомила про масштабне втручання Росії у другий тур виборів глави держави 3 листопада.

Радник чинного президента з національної безпеки Станіслав Секрієру описав це як “зусилля з великим потенціалом спотворити результат”.

У низці європейських держав не працює комп’ютерна система на виборчих дільницях. Явка на вибори перевищила 43%.

У Молдові відбувається другий тур президентських виборів. Президентка Майя Санду протистоїть колишньому генеральному прокурору Олександру Стояногло, котрого підтримує проросійська Соціалістична партія.

У першому турі Санду отримала 42% голосів, однак, не змогла здобути абсолютну більшість. Стояногло набрав 26% голосів виборців.

Зауважимо, 3 листопада жителі Молдови беруть участь у другому турі президентських виборів, який проходить на тлі звинувачень у втручанні з боку Росії.  На тлі зростаючої напруженості з Москвою, яка прагне повернути свій вплив у регіоні, результати цього протистояння можуть визначити, чи зможе Молдова продовжити свій євроінтеграційний шлях.

Уряд Молдови повідомив країни ЄС, що Росія, ймовірно, буде перешкоджати голосуванню молдавських емігрантів. Зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Іспанії, Румунії, США та Великій Британії тощо. Молдовські урядовці висловили побоювання, що Москва може застосувати методи зриву. Наприклад, погрози про вибухи на виборчих дільницях, які призведуть до евакуації та затримки голосування. У своєму зверненні до представників ЄС уряд Молдови закликав забезпечити, щоб процес голосування продовжувався навіть у разі таких інцидентів.

Попередні заяви уряду стверджували, що Москва може фінансувати транспортування громадян Молдови літаками та автобусами з Азербайджану, Білорусі, Туреччини та самої Молдови, аби збільшити підтримку Стояногло. У Кишиневі це сприймають як пряму спробу Росії вплинути на вибори та підвищити шанси проросійського кандидата.

Президентка Майя Санду представляє вибори як вибір між стабільним європейським майбутнім та нестабільністю, яку може принести орієнтація на Схід. Після того, як Санду оголосила про намір забезпечити вступ країни до ЄС до 2030 року, — її підтримка зросла серед проєвропейської діаспори. Це також зіграло ключову роль у референдумі 20 жовтня на підтримку євроінтеграції. Того ж дня пройшов перший тур президентських виборів, на якому Санду набрала 42% голосів, тоді як Стояногло отримав 26%.

Поліція Молдови також посилила заходи безпеки через побоювання щодо потенційних випадків купівлі голосів, зокрема з боку олігарха-втікача Ілана Шора, якого звинувачують у підтримці проросійських сил. За інформацією влади, Шор намагався мобілізувати проросійські голоси та навіть пропонував матеріальні винагороди за підтримку Стояногло.

На тлі цих подій вибори в Молдові отримали широке міжнародне висвітлення, особливо з боку ЄС. Результати голосування можуть визначити політичне майбутнє країни та посилити вплив Росії в регіоні.

Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.

На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.

Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.

Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.

Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.