Влучання у цивільну та енергетичну інфраструктуру: у Рівненській ОВА повідомили деталі ракетного обстрілу регіону
Джерело: голова Рівненської ОВА Віталій Коваль
Під ранок 21 вересня війська РФ вдарили по Рівненщині декількома ракетами. Зафіксовано влучання в об’єкти цивільної та енергетичної інфраструктури.
Коваль уточнив, що ворожі ракети поцілили по об’єкта в обласному центрі.
Унаслідок удару також постраждала СТО і 5 автівок.
Без електроенергії залишається частина Рівненського району. Над відновлення енергопостачання працюють фахівці.
Обійшлось без жертв.
- Уночі 21 вересня росіяни здійснили масований ракетний обстріл України, випустивши 43 ракети. З них 36 було збито силами та засобами протиповітряної оборони.
- Під ранок 21 вересня російські окупаційні війська випустили по Україні ракети. У низці регіонів було чутно вибухи. Відомо, що внаслідок ворожого удару є постраждалі, руйнування цивільних об’єктів інфраструктури та проблеми з електропостачанням.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.