Внаслідок ворожого удару по Харкову пошкоджено понад 40 будівель

Джерело: Харківська міська рада

Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові пошкоджено понад 40 будівель.

Комунальники продовжують усувати наслідки ворожих обстрілів в Основ’янському та Шевченківському районах. Станом на 10:00 загалом пошкоджено 41 будівлю, де вибито майже 800 вікон у квартирах, ще понад 60 – у місцях загального користування, – мовиться в повідомленні.

В Основ’янському районі комунальні служби та волонтери вивозять сміття, будівельні уламки, закривають віконні контури.

Своєю чергою, енергетики відновлюють електропостачання та перевіряють справність газо- і водомереж.

Згідно з інформацією керівника ГУ Нацполіції в Харківській області, для удару по Харкову ворог використав крилату бомбу-ракету “Гром Э1”.

Довідка. “Гром Э1” створено на базі радянської ракети Х-38. Фактично, ця зброя – гібрид планерної бомби та ракети.

Від звичайних планерних бомб “Гром Э1” відрізняється реактивним двигуном, що дає йому змогу збільшити дальність ураження до 120 км. У своїй конструкції гібрид має осколково-фугасну модульну бойову частину з контактним детонатором.

“Гром Э1” перед ураженням цілі може знижуватись під великим кутом. Для наведення “Гром Э1” використовують інерціальну та супутникову системи навігації.

Носіями гібрида є винищувачі МіГ-35, Су-34, Су-35, Су-57 та гелікоптери.

Боєприпас представили у 2015 році, а у 2019 році  повідомлено про завершення випробувань. Вперше у війні проти України “Гром Э1” застосували у березні 2023 року, однак “дебют” виявився невдалим і гібрид впав на ТО Донецька. У вересні того ж року окупанти вдарили цим озброєнням по Куп’янську на Харківщині: тоді загинуло шестеро осіб. Встановлено, що окупанти вдарили по мосту, яким рухалась автівка з волонтерами.

Використовували “Гром Э1” і для ударів у 2024 році. Відомо про удари 25 травня, 31 серпня та сьогодні, 29 жовтня. У всіх трьох випадках під атаками був Харків.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.